chrome firefox opera safari iexplorer

На Донеччині погрожували іноземним журналістам

20 лютого 2013 о 11:53

Іноземних журналістів, які знімали роботу нелегальної шахти в селищі Сніжне Донецької області, переслідували невідомі.

Про це пише «Остров» з посиланням на кореспондентів французького 24-го каналу та британського BBC.

19 лютого іноземні журналісти відправилися в селище на власному автомобілі у супроводі кореспондента «Острова».

Однак після того, як знімальна група зняла кілька кадрів нелегальної шахти в лісі, її працівники зробили декілька дзвінків по мобільному телефону і порадили журналістам «змотуватися, поки їх тут не зарили».

На виїзді з селища журналісти виявили за собою стеження. Два автомобілі «Деу Сенс» і «Хюндай Акцент» довгий час переслідували машину іноземної знімальної групи, а потім обігнали, спробували притиснути до узбіччя.

Люди з машин замахали руками, закликаючи репортерів зупинитися. Журналісти відмовилися. Лише на виїзді з міста на жваву міжнародну трасу Донецьк-Ростов переслідування припинилося.

За словами іноземних журналістів, звертатися в міліцію Сніжного вони побоялися, оскільки раніше читали про зв'язки місцевих правоохоронців з вугільною мафією.

На їхню думку, сніжнянські правоохоронці могли передати їх в руки бандитів.

Селище Сніжне стало відоме після фільму естонської журналістки про долю хлопчика Юри, який працював у нелегальній копанці.

Через півроку після резонансу, викликаного фільмом, Юру жорстоко побив сусід. Жителі Сніжного були незадоволені підвищеною увагою журналістів до теми нелегальних копанок — єдиного джерела їхнього існування.

Зараз Юрі збирають гроші на чергову операцію, а його сестра Юля, яка опинилася в дитбудинку, готується вступати до Луганської академії кіно та телемистецтва. Вона мріє стати режисером.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути