chrome firefox opera safari iexplorer

Влада готується серйозно посилити контроль над інтернетом

12 березня 2013 о 09:21

Українська влада вирішила зайнятися інтернет-злочинністю. У МВС розробили законопроект, за яким хакерські атаки на веб-ресурси держорганів і пропаганду жорстокості в мережі вважатимуть загрозою національній безпеці України, пише газета Коммерсантъ-Украина в статті Ответ на вызов.

Так, вчора на веб-сайті українського парламенту було опубліковано законопроект Про кібернетичну безпеку України, розроблений Міністерством внутрішніх справ. У документі вперше з'являються терміни кібербезпека і кіберпростір.

Крім того, проект збільшує перелік злочинів, які є загрозою національній безпеці. До них пропонується додати несанкціоноване втручання в роботу державних інформаційних ресурсів, пропаганду в мережі насильства, жорстокості, порнографії і сепаратизму.

Член парламентського комітету з питань нацбезпеки Сергій Гриневецький переконаний, що наступним заходом стане посилення покарання за подібні правопорушення. У свою чергу, збільшення статусу таких злочинів до рівня загрози нацбезпеці може призвести до посилення правоохоронних органів, вважає партнер юридичної фірми AstapovLawyers Олег Мальський.

«Розширення компетенції в цьому питанні дасть органам більше можливостей при перевірці підприємств. Наприклад, це дозволить проводити виїмку документів під приводом загрози нацбезпеці», — переконаний він.

Начальник управління із боротьби з кіберзлочинністю МВС України Максим Литвинов відмовився сказати що-небудь щодо проекту закону. У пояснювальній записці до документа наголошується, що його мета — «створення правової основи для подальшої розробки законів та підзаконних актів для захисту інтересів громадян і держави в кіберпросторі».

Як зазначає видання, незважаючи на те, що кримінальна відповідальність за злочини в інтернеті існує і зараз, питання кіберзлочинності в Україні залишається гострим. За відомостями систем глобального моніторингу, створених німецьким оператором Deutsche Telekom у співпраці з асоціацією BITKOM, Україна — четверта в світі за кількістю кібератак.

Додамо, що подібні злочини в Україні часто залишаються без покарання, як поскаржився співрозмовник в управлінні із боротьби з кіберзлочинністю профільного відомства. Так, практично безкарними залишилися DDoS-замахи на ресурси органів влади, які відбулися як відповідь на закриття ex.ua і прийняття законопроекту про мовну політику.

Ініціативу МВС вже пов'язують зі спробою держави обмежити громадянські свободи. «Рятуючи» вітчизну від порнографії і «культу жорстокості», апелюючи до «захисту дітей», влада приймає найнебезпечніші антигромадські закони. Законопроект про кібербезпеку — це не спроба зарегулювати інтернет, а спроба зарегулювати людям мізки", — вважає редактор блогу looo. ch Анатолій Ульянов, чий попередній проект proza.com.ua був закритий за скаргою Нацкомісії із захисту суспільної моралі. «Документ явно недопрацьований — в МВС не розуміють багатьох аспектів роботи інтернету, і, посилюючи контроль, можуть створити проблеми провайдерам», — додає член правління Інтернет Асоціації України Іван Пєтухов.

8 листопада

Інші дати
Народився Дмитро Байда-Суховій
(1882, с. Нагірне, Полтавська область – 1974) – український актор, режисер, бандурист, збирач і пропагандист українських народних пісень, один із засновників українського кіно. На початку 1910-х років одним з перших в Україні почав фільмувати театральні постановки, створивши популярні на той час фільми "Кума Хвеська" (1910), "Жидівка-вихрестка" (1911), "Змія підколодна" (1911), "Сватання на вечорницях" (1911), "Три кохання в мішках" (1911), "Навкруги зрада" (1912), "Шельменко-денщик", "Запорізький скарб" (1912), "Спіть, орли бойові" (1914). Німі картини озвучувалися прямо під час показу глядачам – музикою, шумами й акторами, які за екраном дублювали самі себе. Крім того, Дмитро Байда-Суховій акомпанував своїм стрічкам грою на бандурі.
Розгорнути
Народився Африкан Криштофович
(1885, с. Криштоповка, Харківська область – 1953) – вчений геолог, палеоботанік, засновник радянської палеоботанічної школи.
Розгорнути
Народився Олесь Досвітній
(Олександр Скрипаль-Міщенко) (1891, м. Вовчанськ, Харківська область - 1934) - українського письменника. Один з організаторів Ялтинської і Одеської кінофабрик. Автор оповідань та повістей: «Алай», «Гюлле», «Нотатки мандрівника», «На плавнях», «Піймав», «Постаті», «Сірко», «На той бік», «Новели»; романів «Американці», «Хто», «Нас було троє», «Кварцит».
Розгорнути