chrome firefox opera safari iexplorer

Громадськість висловила незадоволення проектом благоустрою на Поштовій площі

23 квітня 2013 о 15:16

«Поштова площа – для всіх людей, а не тільки для покупців!»,- під таким гаслом сьогодні пройшов флешмоб біля виходу з метро „Поштова площа”, організований громадською ініціативою «За доступний громадський простір».

Про це «Рідній країні» повідомили організатори акції.

Велосипедисти, люди з дитячими візками та неповносправні громадяни спробували пройти по пішохідному переходу шириною 6 метрів, який буде єдиною можливістю потрапити на Поштову площу після її реконструкції.

«Підземний перехід проходитиме у торговельному центрі, між кіосками, які, очевидно, виставлять свою рекламу, і ще більше звузять і без того вузький прохід. Ми протестуємо, бо втомилися від того, що пішохідні переходи будують так, що літні люди та люди з обмеженими можливостями не можуть пройти по них, а пішоходам доводиться пхатися у натовпі», — заявив представник коаліції громадських організацій „За доступний громадський простір” Ігор Тищенко.

Запроектовані пандуси для людей з візками вузькі та дуже круті, — кажуть активісти. 18% ухилу – це кут гірськолижної траси, а не зручного для людей пандусу.

«Перехід дуже вузький, а пандуси круті. Три марші крутих сходів на Набережну і в перехід. Так виглядає Поштова площа, на яку „заганяють” велосипедистів – саме „заганяють”, бо іншого законного шляху через Поштову у них немає», — каже координаторка Асоціації велосипедистів Києва Ірина Бондаренко.

Транспортна розв’язка Поштової площі спроектована таким чином, що велосипедист не зможе безпечно і законно проїхати її: у чотирьох з шести випадків він змушений буде виїжджати на другу-третю смугу і опинятися між швидкісними рядами машин.

«Києву потрібно терміново припинити орієнтуватися на приватні автомобілі при будівництві транспортної інфраструктури. Чим більше доріг буде збудовано – тим більше буде автомобілів – тим більше буде заторів. Міським проектантам треба пошвидше вивчити досвід країн, які уже пройшли через подібний транспортний колапс, і ставити в пріоритет розвитку громадський транспорт, пішохідну та велосипедну інфраструктуру», — пояснила координаторка Всеукраїнського інформаційного центру велотранспорту Ксенія Семенова.

Активісти порахували: за вартість реконструкції Поштової площі можна було збудувати 1160 км веломаршрутів (це увесь Київ був би у велодоріжках) – це як три вело-Амстердами чи два вело-Берліни.

Учасники акції вимагали не робити жодних сходів, бордюрів, інших перешкод на Поштовій площі та під нею, замінивши усі сходи похилими пандусами із кутом нахилу не більше 6 градусів. Ширина підземного пішохідного переходу зробити не менше 10 метрів. Рух велосипедистів через пішохідну зону Поштової має бути дозволений, а напрямки руху позначені спеціальними позначками. На Поштовій обов’язково мають рости дерева, де можна сховатися від сонця.

Згідно з дослідженням Асоціації велосипедистів Києва, на Поштовій площі cходяться чотири найбільш популярні туристичні та рекреаційні пішохідні й велосипедні напрямки: Володимирський узвіз, Сагайдачного, набережна Дніпра, прохід до Пішохідного мосту. Після реконструкції численні потоки пішоходів та велосипедистів будуть сходитися у єдиному підземному пішохідному переході з трьома маршами сходів, шириною 6 метрів, між магазинами та кіосками.

Нагадаємо, з 2012 року триває реконструкція Поштової площі. Розв’язка поєднуватиме Володимирський узвіз, Набережне шосе та Набережно-Хрещатицьку без світлофорів, за допомогою доріг на кількох рівнях та естакад. Під площею планується зробити великий торгівельний центр, а площа буде його дахом. Вулиця Сагайдачного буде пішохідною, згідно з розпорядженням КМДА від 08 квітня 2013.

Ініціатива „За доступний громадський простір” – це коаліція громадських організацій „Асоціація велосипедистів Києва”, „За безпеку пішоходів!”, експертного центру “Всеукраїнський інформаційний центр велотранспорту”, архітекторів, митців, людей з обмеженими фізичними можливостями, молодих батьків, небайдужих громадян.

Розділи: Суспільство

9 грудня

Інші дати
Народився Борис Грінченко
(1863, с. Вільховий Яр, Сумська область - 1910) — український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, громадсько-культурний діяч. Автор фундаментальних етнографічних, мовознавчих, літературознавчих та педагогічних праць, історичних нарисів, перших підручників з української мови й літератури. Укладач чотиритомного тлумачного «Словаря української мови». Один із організаторів і керівників товариства «Просвіта».
Ще не вмерла Україна, Але може вмерти: Ви самі її, ледачі, Ведете до смерти! Не хваліться, що жива ще Наша воля й слава: Зрада їх давно стоптала, Продала, лукава! (Борис Грінченко)
Розгорнути
Народився Борис Тен (Микола Хомичевський)
(1987, с. Устенське Друге Рівненської обл. -1983) - український перекладач, педагог. Автор збірки сонетів "Зоряні сади", перекладів творів Есхіла, Гомера, Аристофана, Ф. Шиллера, А. Міцкевича, О. Пушкіна, Л. Толстого та ін. класиків світової літератури.
Розгорнути