chrome firefox opera safari iexplorer

У Національному заповіднику «Хортиця» вже можна побачити меч Святослава

11 квітня 2013 о 10:27

Відтепер кожен з відвідувачів  "Хортиці" може побачити цей меч у експозиції музею на території заповідника  і доторкнутись до славетної історії Київської Русі доби князя Святослава Хороброго.

Нагадаємо, що у листопаді 2011 року громадськість була схвильована новиною про унікальну знахідку — меч доби князя Святослава.

Практично рік йшли реставраційні роботи, а з 18 грудня 2012 року у Києві діяла тематична виставка «Княжий меч на шляху із варяг у греки. Історія. Дослідження. Реставрація», організована Національним науково-дослідним реставраційним центром України за сприяння міністерства культури України де було представлено відреставрований артефакт.

До реставрації...

До реставрації...

І ось нарешті, через більш ніж рік очікування зброя наших пращурів повернулась додому — у Музей історії запорозького козацтва.

після реставрації...

після реставрації...

Своїми очима бачив унікальну знахідку і громадський діяч, Голова Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко, перебуваючи з робочою поїздкою на Запоріжжі.

За його словами, меч Святослава — це унікальна річ з тисячолітньою історією, яка сьогодні покликана стати важливим поштовхом для популяризації і самого заповідника «Хортися», і славетної спадщини України.

DSCF0029

Для довідки: За літописними джерелами у 972 році великий Київський князь Святослав Ігоревич загинув в бою з печенігами в районі Дніпрових порогів. Про те що данні події могли відбуватись на території сучасного міста Запоріжжя демонструє ряд яскравих археологічних знахідок: Вознесенівський скарб та шість мечів Х ст. знайдених в руслі Дніпра .

Вознесенівський комплекс було відкрито археологічною експедицією по дослідженню території Дніпробуду в 1929 році біля села Вознесенка на якій планувалося будівництво заводів Запорізького промислового комплексу. У скарбі, крім залізних предметів озброення та кінської упряжі, було виявлено до 1500 золотих предметів загальною вагою 1,2 кг.

Зі срібних речей найкраще збереглася фігурка орла зі змією в лапах. В верхній частині лівого крила знаходилося кругле візантійське клеймо. На грудях вирізано напис «ПЕТРОУ». Цей орел являв собою навершя стяга візантійської когорти. В 1983 році артефакт був повернений з Харкова в Запорізький обласний краєзнавчий музей.

В 1928 році, під час осушення лівобережного котловану в районі будівництва майбутнього ДніпроГЕСу, було знайдено 5 давньоруських мечів Х ст. так званого каролінгського типу, які, на думку істориків, належали до озброєння княжої старшини і могли бути пов’язаними з подіями 972 року, а саме останньої битви князя Святослава Ігоревича.

На превеликий жаль, усі мечі були загублені в роки Великої Вітчизняної війни.

У листопаді 2011 року рибалкою поряд з островом Хортицею був випадково піднятий аналогічний меч. Про приналежність цього меча до озброєння представників старшини княжої дружини свідчить щедре декорування руків'я, інкрустоване сріблом, міддю та латунню.

По лезу було нанесено клеймо майстра латинськими літерами.

Знахідки мечів і Вознесенівський комплекс підтверджують, що територія сучасного Запоріжжя стала свідком драматичних подій 972 року, коли відбулась битва князя Святослава з печенігами.

 

8 листопада

Інші дати
Народився Дмитро Байда-Суховій
(1882, с. Нагірне, Полтавська область – 1974) – український актор, режисер, бандурист, збирач і пропагандист українських народних пісень, один із засновників українського кіно. На початку 1910-х років одним з перших в Україні почав фільмувати театральні постановки, створивши популярні на той час фільми "Кума Хвеська" (1910), "Жидівка-вихрестка" (1911), "Змія підколодна" (1911), "Сватання на вечорницях" (1911), "Три кохання в мішках" (1911), "Навкруги зрада" (1912), "Шельменко-денщик", "Запорізький скарб" (1912), "Спіть, орли бойові" (1914). Німі картини озвучувалися прямо під час показу глядачам – музикою, шумами й акторами, які за екраном дублювали самі себе. Крім того, Дмитро Байда-Суховій акомпанував своїм стрічкам грою на бандурі.
Розгорнути
Народився Африкан Криштофович
(1885, с. Криштоповка, Харківська область – 1953) – вчений геолог, палеоботанік, засновник радянської палеоботанічної школи.
Розгорнути
Народився Олесь Досвітній
(Олександр Скрипаль-Міщенко) (1891, м. Вовчанськ, Харківська область - 1934) - українського письменника. Один з організаторів Ялтинської і Одеської кінофабрик. Автор оповідань та повістей: «Алай», «Гюлле», «Нотатки мандрівника», «На плавнях», «Піймав», «Постаті», «Сірко», «На той бік», «Новели»; романів «Американці», «Хто», «Нас було троє», «Кварцит».
Розгорнути