Про це журналісти дізналися під час прес-туру, організованого ініціатором акції «7 чудес Києва» Миколою Томенком. Зокрема, про це та про інші проблеми, а також про досягення та унікальність будівлі за адресою вул. Ярославів вал, 7, де вже 32 роки розміщується Будинок актора, розповіла директор цієї установи Вікторія Московенко.
Цей будинок — один із витворів мистецтва архітектора Владислава Городецького. Молитовний дім караїмів (Караїмська кенаса) був побудований протягом 1898—1902 років на кошти відомого табачного магната Соломона Когена, який був головою караїмської спільноти. Його дружина заснувала караїмську школу для дівчаток. Зараз в приміщенні кенаси знаходиться Будинок актора — структурний підрозділ Національної спілки театральних діячів України.
Фото Анастасії Сироткіної
В.Городецький надав цій унікальній споруді екзотичного вигляду. Зовні будівля оздоблена скульптурними фантастичними візерунками і письменами в мавританському стилі, двері й вікна її заокруглені у вигляді підкови. До речі, у зовнішньому оздобленні цієї будівлі вперше у Києві були використані елементи з цементу, нового на той час матеріалу.
З 1902 року, коли кенаса була освячена, вона працювала як молитовний дім для караїмів. Після революції 1917 р. кенасу було закрито, а з 1926 р. через скрутні фінансові можливості караїмів споруда була передана під охорону держави. В різні часи тут працювали різні установи — органи політпросвіти, освіти, правилася римо-католицька Божа служба, був ляльковий театр, кінотеатр «Зоря», а з 1981р. в цій будівлі розміщується Будинок актора, який трохи переобладнав внутрішнє приміщення під театрально-концертний зал.
Зараз ця споруда є затишним залом на 200 місць: світла ліпнина, чудова акустика, камерна сцена із розсувною завісою на задньому плані, необхідні звукові та світлотехнічні засоби... Будинок актора давно став рідною сценою для митців з усієї України. Чимало видатних митців, театральних художників, виставляли свої роботи саме в цьому, хоч і невеликому, але престижному залі. Вернісажі, уроки театральної майстерності, мистецькі експерименти, джазові експромти, концерти народних та заслужених артистів, творчі вечори, класична музика, вечори пам'яті – цим живе сьогодні зала Караїмської кенаси.
«На сьогодні ця будівля потребує реставрації. Внутрішнє оздоблення ми, як можемо, своїми зусиллями підтримуємо, але реставрація фасаду будівлі коштує недешево, а тому це потребує чималих вкладань коштів чи від міста, чи від громади, чи від спонсорів, яких, на жаль, на сьогодні немає», — говорить директор Будинку актора Вікторія Москаленко.
Фото Анастасії Сироткіної
До речі, центральний вхід колишньої Караїмської кенаси зачинений вже протягом 32 років! За словами пані Вікторії, з того часу, як сюди переїхав Будинок актора (тобто з 1981 року) центральні ворота жодного разу не відкривалися, бо вони перебувають у вкрай аварійному стані. Так само, як і невеличка «вітальня» між воротами і, власне, залою. Тут стеля та стіни зараз підперті залізними палями, щоб не просіли та не обвалилися. А закриті ворота – унікані: вони збереглися ще з тих часів, коли було побудовано кенасу.
Фото Анастасії Сироткіної
«Не можна користуватися цими дверима без реставрації, бо вони дуже цінні. Ми як заїхали, так жодного разу ці ворота не відкривалися. Багато років ведемо переговори про реставрацію, і досі ніякої реакції від міста немає», — говорить Вікторія Москаленко, додаючи, що на їхню реставрацію потрібно близько 8 мільйонів.
Ще одна делікатна, але серйозна проблема є у Будинку актора: Об'єднання хасидів хоче отримати право проводити свої релігійні служби та обряди у цьому приміщенні колишньої Караїмської кенаси і використовувати її у якості синагоги. Але караїми категорично проти цього, бо хасиди і караїми мають антагоністичні протиріччя між своїми релігіями. За словами пані Вікторії, з цього приводу Національна спілка театральних діячів України надіслала два листа голові КМДА Олександру Попову, але відповіді досі не отримала.
«У Києві вже є кілька синагог, і передавати це приміщення для ще однієї синагоги немає сенсу. Крім того, засновники цієї будівлі – караїми – категорично проти цього. Караїми України з цього приводу вже звернулися за допомогою до міжнародної караїмської спільноти», — повідомила директор Будинку актора.
«При сьогоднішній ситуації, Будинок актора (колишня Караїмська кенаса) потребує реставрації і повинен використовуватись як світський, мистецький, культурний, а не релігійний заклад. Інша справа, що тут необхідно влаштувати певну кімнату-музей про караїмів, де би відвідувачі дізнавалися про історію цього унікального етносу, їхню долю, історію цієї будівлі. А просто віддати цю споруду іншій релігійній громаді – це нонсенс. «Фішка» цієї будівлі в тому, що вона є пам'яткою ще одного етносу у Києві, який, як відомо, є містом поєднання різних культур та народностей», — вважає ініціатор акції «7 чудес Києва» Микола Томенко.
Юлія Царенко, «Рідна країна»
