chrome firefox opera safari iexplorer

«Будинок Крістера» у столиці влада хоче «осучаснити»

10 січня 2012 о 11:02

Пам’ятку «Будинок Крістера» на Вітряних Горах у Києві (вул. Осиповського, 2-А) не реставрують, а «пристосують під сучасні потреби».

Така відповідь надійшла до голови комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця на його звернення до голови КМДА Олександра Попова стосовно руйнації історичної будівлі «Будинку Крістера».

Нагадаємо, раніше київська влада пообіцяла, що дерев′яну пам′ятку архітектури вирішили реставрувати. Робочі мали по дошках розібрати садибу, нумеруючи кожну з них, щоб в подальшому зробити аналогічні та відновити будинок з нових матеріалів.

Будинок на вул. Осиповського, 2-А включений до переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини та перебуває на балансі Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України.

Депутат наголосив, що незважаючи на запевнення київської влади, що будинок реставрують, Науково-дослідний інститут історії архітектури та містобудування уклав угоду з власником будинку на проектування реставрації та пристосування будинку під сучасні потреби.

Як повідомили в КМДА, на вимогу проектувальника, замовником здійснено ряд протиаварійних заходів, зокрема демонтаж аварійних елементів будівлі. Хоча насправді ліквідовано весь історичний будинок, а не деякі елементи.

«Сьогодні немає визначених термінів, коли оголошені роботи будуть закінчені. Є небезпека того, що розібрані дошки пролежать якийсь період у сховищах, а коли, на думку забудовника, кияни забудуть про цей будинок, то на вільній земельній ділянці почнуть якесь інше нове будівництво», — застерігає Бригинець.

Нагадаємо, в грудні минулого року розібрали легендарний «Будинок Крістера» на вул. Осиповського на півночі Києва, побудований іще у 1880 році для саксонського ткача і садівника Вільгельма Крістера.

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути