chrome firefox opera safari iexplorer

У заповіднику Асканія-Нова відзначають 150-річчя засновника Фрідріха Фальц–Фейна

15 травня 2013 о 16:08

Те, що в Україні, а саме в центрі Херсонщини, є справжнє диво, відомо багатьом. Менш відомим є те, що значною мірою воно виникло не само по собі, а завдяки Фрідріху Едуардовичу Фальц-Фейну — колишньому власнику цих земель, який наприкінці XIX століття заклав тут основи майбутнього заповідника. Велику роль відіграло налагодження штучного поливу, який дав змогу створити у цілинному степу чудові дендропарк і зоопарк.

Із тих часів минуло понад 100 років. Революції та війни не змогли зруйнувати започатковане Фальц-Фейном. Нині біосферний заповідник належить до найвизначніших охоронюваних природних об’єктів світу. За результатами всеукраїнського конкурсу «7 природних чудес України», Асканія-Нова заслужено опинилася на першій сходинці. І зрозуміло чому. Де ще можна помилуватися такою кількістю зубрів, оленів, куланів, коней Пржевальського, як не в Асканії-Нові? Про гарні умови їх утримання свідчить хоча б факт зростання чисельності. Тож невипадково щороку сюди приїжджають близько 100 тисяч гостей, і кожен повертається звідси зі згадкою про чарівну природу, наповнений любов’ю до неї.

Звісно, що ця любов буває різною. Багаторічний директор заповідника Віктор Гавриленко зазвичай звертається до тварин iз лагідним словом «звірята». Якби встигав, то, напевне, багатьох би і гладив.

Буває й інша «любов», про яку, зокрема, йтиметься під час міжнародної конференції, присвяченої 150-річчю з дня народження Фрідріха Фальц-Фейна, що розпочинається сьогодні в заповіднику. Тривога багатьох природоохоронцiв виникла у зв’язку із законопроектом, який вніс до Верховної Ради член Партії регіонів Віталій Барвіненко. Вiн пропонує дозволити в межах заповідників і національних природних парків так званий «мисливський туризм».

Як можна пов’язати «мисливський туризм» із заповідною природою — людині XXI століття зрозуміти важко. Але справа навіть не тільки в забитих і скалічених звірях. Це нищівний удар по всій природі країни. Адже саме в межах об’єктів природного заповідного фонду ще зустрічаються види, винищені в інших місцях.

На жаль, так званий «мисливський туризм» неминуче торкнеться й людей. Обидві сторони — браконьєри, які часто полюють напідпитку, і служба охорони заповідників — озброєні. Конфлікти тут неминучі, тож у разі прийняття відповідного закону реально може пролитися й людська кров.

Джерело: umoloda.kiev.ua
Розділи: Видатні постаті

17 листопада

Інші дати
Міжнародний день студентів
Цей день приурочений події, яка сталася в колись окупованої нацистами Чехословаччини. 28-го жовтня 1939-го року студенти та викладачі празьких університетів виступили на мирну демонстрацію на знак річниці утворення свого історичного держави. Фашисти, побачивши непокору з боку народу захопленої ними території, цинічно розігнали цю мирну демонстрацію, застосовуючи властиву їм жорстокість, внаслідок чого був убитий Ян Оплетал, один із студентів медичного факультету. Його похорони переросли у відкриту і масову акцію протесту. Почалися арешти. З ранку, 17-го листопада 1939-го року, прагнучи придушити виниклий настрій народних мас, карателі оточили празькі студентські гуртожитки і заарештували понад 1200-т студентів, а також ряд представників викладацького складу, з яких дев’ятеро активістів та студентів цього руху демонстративно стратили в катівнях в’язниці празького району Рузіне без суду. Решта були відправлені в концтабір Заксенхаузен. Побоюючись подальшого опору, за особистим наказом Гітлера всі вищі навчальні заклади Чехії були закриті до кінця війни.
Розгорнути
Народився Михайло Щепкін
(1788, Росія – 1863) – визначний актор української та російської сцени. Викуплений з кріпацтва І.Котляревським та іншими. В українському репертуарі був першим Виборним та Чупруном у п'єсах І.Котляревського «Наталка-Полтавка» та «Москаль-Чарівник», що залишилися кращими в його доробку.
Розгорнути
Народився Григорій Кочур
(1908, с. Феськівка Чернігівської обл. - 1994) - український перекладач, поет, літературознавець, громадський діяч. Автор книг "Друге відлуння", "Інтинський зошит" та ін.
Розгорнути