chrome firefox opera safari iexplorer

«Асканія-Нова» вже перевантажена рідкісними великими копитними

20 березня 2013 о 12:14

Справжню угоду року уклало керівництво Національного заповідника «Асканія-Нова» із російським підприємством, яке облаштовує великий сафарі-парк у Ростовській області Російської Федерації. Воно придбало в українському природному резерваті трьох бізонів, двох коней Пржевальського та двох оленів Давида на загальну суму 270 тисяч гривень.

Таких дорогих договорів «Асканія» не підписувала ні нинішнього, ні минулого року, але й тут не без проблем, пише Голос України.

«Асканія-Нова» вже перевантажена великими копитними, хай і рідкісними. За нормами на території заповідника має бути не більше 720 таких тварин, а їх стоїть у вольєрах та гуляє цілинним таврійським степом уже 1120", — каже директор Національного заповідника «Асканія-Нова» Віктор Гавриленко.

«Ми дуже зацікавлені в реалізації надлишку та отриманні додаткових грошей на придбання кормів, ліків, пального, але в Україні попит на копитних досить обмежений. Тому треба виходити на зоопарки, приватні розплідники сусідніх країн і шукати нові ринки збуту. Як не прикро, але далеко не всі гроші за проданих на цих ринках тварин доходять до Асканії, — продовжує директор національного заповідника «Асканія-Нова» Віктор Гавриленко. — Скажімо, тих же бізонів, яких нині готуємо до поїздки у Ростовську область, наші митники внесли до категорії «сільськогосподарських тварин» і вимагають сплатити за них значне мито. Відтак, з отриманих за них 75 тисяч гривень чверть суми доведеться віддати до бюджету. Хоча я ніколи не чув, щоб у сафарі-парках на бізонах орали поля чи розводили їх на м’ясо та молоко».

Торік «Асканія-Нова» спромоглася продати екзотичних тварин лише на 450 тисяч гривень. Цогоріч тут сподіваються наторгувати мільйон гривень, але за такої митної політики ще невідомо, скільки з цих коштів насправді дійде до заповідника, якого з державного бюджету заледве фінансують.

Розділи: Довкілля

27 липня

Інші дати
Володимир Воробйов
1876 – професор анатомії, член АН УРСР. Засновник школи функціональної динамічної анатомії. Створив у Харкові перший у світі «Музей становлення людини». Автор «Атласу анатомії людини» в 5 т.
Розгорнути
Володимир Маковський
1870 – український учений у галузі турбінобудування. Засновник вітчизняної наукової школи газотурбобудування.
Розгорнути
Народився Іван Гнатюк
(1929, с. Дзвинячі Тернопільської обл. - 2005) -  український поет. Автор збірок "Паговіння", "Калина", "Повнява", "Жага", "Життя", "Дорога", "Чорнозем", "Турбота" та ін.
Розгорнути
Народився Володимир Короленко
(1853, м.Житомир – 1921) — письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч. Автор вторів «Сліпий музикант», «У поганому товаристві», «Сорочинська трагедія» та ін.
«Ні, не вихваляти треба терор, а застерігати від нього, звідки б він не виходив. І благо тій стороні, яка першою зуміє відокремитись від кривавого туману, й першою згадає, що мужність у відкритому бою може йти поряд із людяністю і великодушністю до переможеного… Історія нас розсудить…». (Володимир Короленко).
Розгорнути