Вони здобувають славу і золоті медалі для України на міжнародному рівні. Попри фізичні вади, невиліковні хвороби та недосконале суспільство, вони щодня знаходять в собі сили для нових рекордів та тренувань. Але при поверненні на батьківщину вони отримують занедбані спортивні зали, відсутність інфраструктури та багато інших проблем. Вони – це особливі спортсмени – люди з особливими потребами.
У Запоріжжі більше ніж сотня спортсменів із особливими потребами. Трохи більше ніж десяток із них – це, у прямому сенсі, золотий фонд. Вони – паралімпійці та призери з різних видів спорту в інших змаганнях. Втім, ейфорія після Паралімпіади 2012 року швидко зійшла нанівець, коли спортсмени повернулись до України, де їх чекає повна відсутність інфраструктури для людей із особливими потребами, повідомляє Радіо Свобода.
Втім, радості спортсменів не було межі, коли у жовтні минулого року чиновники міської ради пообіцяли всім паралімпійцям квартири.
«Зателефонували з мерії, попросили принести документи до житлового управління і все. Я не очікувала, що так швидко треба документи здавати. Мені сказали: ось, ми ваші прийняли документи, і все, чекайте, ми вам зателефонуємо», – говорить золота призерка літньої Паралімпіади 2012 із легкої атлетики Марія Помазан.
Байдужість чиновників – найважчий суперник
Чемпіонка світу з паратхеквондо Вікторія Марчук завдяки втручанню депутата міської ради отримала нещодавно кімнату в гуртожитку, і тепер дівчина переїде туди з інтернату. Але щоб там повноцінно жити, 23-річній, ніде не працюючій спортсменці потрібно знайти понад 10 тисяч гривень на ремонт помешкання. Таких грошей у дівчини нема, бо її навіть не відзначили на рівні олімпійського комітету під приводом, що вона не є членом збірної України. За словами тренера Вікторії Юлії Волкової, її російська суперниця, після повернення додому отримала 10 тисяч доларів преміальних та всі умови для спортивного розвитку.
«Враховуючи те, що Віка не може заробити собі якось інакше на життя, все ж таки, вона не вимагає собі пенсію за просто так у держави, а щодня по 4-6 годин проводить у спортзалі. Мені би хотілося, щоб держава ставилась до них відповідно», – обурюється тренер.
Вже у квітні нинішнього року запорізькі чиновники казали, що спортсмени справлятимуть новосілля у травні. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода повідомив Михайло Квітковський, заступник директора Департаменту комунального господарства Запорізької міської ради.
«На цей час гроші закладаються та буде або проведений тендер, або запит конкурсних пропозицій. І саме так будуть відібрані об’єкти, які забезпечують максимальне співвідношення: ціна – якість».
Кожен має право на житло – стаття 47 Конституції України
Пройшло 2 місяці і у чиновників виникли нові проблеми. Міський голова Запоріжжя Олександр Сін каже, що гроші на квартири є. Тепер це питання мають узгодити юристи, а міська рада проголосувати за виділення квадратних метрів спортсменам.
«Проблема виникла у тому, що вони не мають права на житло, як з’ясувалось. Якби вони всі стояли у черзі, ми би давно вже вирішили цю проблему. А зараз наші юристи шукають шляхи, щоб не порушити законодавство», – каже чиновник.
Стати у чергу на квартиру можна за місяць!
У відділі розподілу житла Департаменту житлового господарства Запорізької міської ради повідомили для Радіо Свобода: щоб стати у чергу, потрібно надати ксерокопії документів та написати заяву, і протягом місяця будь-який громадянин гарантовано вноситься до списків на отримання житла. Щоб це з’ясувати Запорізькій міській раді знадобилось 10 місяців.
Коли готувалася ця стаття до публікації, міський голова Запоріжжя Олександр Сін запевнив кореспондента Радіо Свобода, що спортсмени стовідсотково отримають свої квартири, але коли саме, не уточнив.
