chrome firefox opera safari iexplorer

Після Євро-2012 аеропорти стоять напівпорожніми

07 червня 2013 о 12:15

Збудовані під Євро-2012 термінали аеропортів фактично простоюють. Термінал D, споруджений у київському аеропорту «Бориспіль» до футбольного чемпіонату (загальна вартість – 4, 8 млрд грн), за задумом влади, мав прийняти всі великі міжнародні авіакомпанії, які до цього обслуговувалися в аеропорту. Однак неодноразові торішні спроби втілити цей амбітний план обернулися провалом. Станом на кінець 2012-го D не завжди «дотягував» до десятка рейсів за день.

Зрештою в березні 2013 року перевізники таки перебралися у новий термінал, повіривши в обіцянки колись облаштувати його трансферною зоною. У травні, за інформацією прес-служби аеропорту, він уже обслуговував 31 авіакомпанію.

На сьогодні пропускна спроможність головних повітряних воріт столиці становить 25 млн пасажирів за рік. З них 15 млн припадає на термінал D. Фактична ж завантаженість аеропорту сягає в найкращому разі 33% проектної.

Протягом 2012-го тут обслужили 8,47 млн осіб – збільшення пасажиропотоку порівняно з 2011-м становило лише 5%. Його суттєве зростання за підсумками нинішнього року малоймовірне. Навпаки, у I кварталі 2013-го «Бориспіль» продемонстрував зменшення кількості пасажирів (однією з причин цього називають припинення обслуговування літаків збанкрутілої компанії «АероСвіт»).

У січні – березні всі термінали обслужили 1,24 млн пасажирів проти 1,58 млн за аналогічний період 2012-го, тобто на 21% менше.

Джерело: wz.lviv.ua
Розділи: Суспільство

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути