chrome firefox opera safari iexplorer

Визначені лауреати премії імені Франка

26 липня 2013 о 10:00

У Держкомтелерадіо України на засіданні Комітету з премії Івана Франка в галузі інформаційної діяльності визначено лауреатів 2013 року.

Про це повідомляє Урядовий портал.

Цього року на здобуття премії було висунуто близько сорока творчих робіт понад п’ятдесяти авторів з п’ятнадцяти областей України.

Після обговорення шляхом відкритого голосування Комітет ухвалив рішення присудити премію імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності у номінації «За кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації» Данилу Кулиняку за нарис «Благочестя нерушимий блюститель Данило Братковський». Публікація містить матеріал про поета і громадського діяча, українського патріота Данила Братковського, закатованого польською шляхтою в Луцьку в листопаді 1702 року.

У номінації «За кращий твір у телевізійній сфері» відзначено автора і режисера Іванну Чередниченко (Національна телекомпанія України) за телевізійний проект «Київська старовина. Світ мистецтва». Фільми містять своєрідну «галерею майстрів» і показують історії видатних людей з київської минувшини, чия творчість вже стала національним надбанням та наших сучасників, чиє мистецтво впливає на розвиток духовності країни сьогодні.

У номінації «За кращий твір у радіомовній сфері» премію присуджено творчій групі Національної радіокомпанії України у складі автора і ведучої Вікторії Наумчук, оператора Тетяни Паламарчук за радіопередачу «Живий голос Василя Стуса», підготовлену до 75-річчя від дня народження поета. У програмі використані унікальні архівні звукові матеріали — вірші поета в авторському виконанні. Оригінальну композицію й структуру передачі доповнюють коментарі лауреатів премії ім.В.Стуса Лесі та Галини Тельнюк з оцінкою творчої спадщини поета.

У номінації «За кращу наукову роботу в інформаційній сфері» відзначено Віктора Шпака за монографію «Розвиток видавничої справи України в 1990—2010 рр.» Наукова праця аналізує історичні аспекти формування, становлення та функціонування національної видавничої справи, її вплив на суспільно-громадське та духовно-культурне життя, відродження українських традицій, розвиток економіки тощо.

Також члени журі оцінили майстерність публікації Валентини Ткач «Україна як ніша виживання», твору Юрія Маришева «Моя маленька хатка на вулиці Щасливій», телевізійної програми «Світ особистості. Відомий і невідомий Тарас Шевченко» Юлії Пасак, науково-публіцистичного фільму «Таємниці Кам’яної Могили» Дмитра Ломачука, телециклу «Червоної Руси – підкова золота» Василя Нагірного та монографії Тетяни Дзюби «Спрага народу і спрага Вітчизни. Публіцистика другої половини ХІХ – першої третини ХХ ст.: модель національної ідентичності».

Премію ім. Івана Франка в галузі інформаційної діяльності засновано 2004 року. Нею відзначаються автори нових оригінальних публіцистичних творів, що сприяють утвердженню історичної пам’яті народу, його національної свідомості та самобутності, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства.

Премія присуджується щорічно до дня народження Івана Франка — 27 серпня — у розмірі двох тисяч гривень кожна за рахунок коштів держбюджету.

Джерело: УНІАН
Розділи: Новини культури

24 липня

Інші дати
Ігор Дмитренко
1928 – український фізик у галузі надпровідності та низькотемпературного матеріалознавства, академік. Створив надпровідниковий квантовий магнітометр і градієнтометр надвисокої чутливості, перший в СРСР магнітокардіограф, кріогенний лазерний сканувальний мікроскоп та ін.
Розгорнути
Петро Перемежко
1833 – український гістолог. Засновник кафедри гістології, ембріології і порівняльної анатомії Київського університету. Уперше описав непрямий поділ тваринних клітин.
Розгорнути
Народився Василь Мисик
(1907, с. Новопавлівка Дніпропетровської обл. -  1983) - український письменник, перекладач. Автор поетичних збірок "Трави", "Блакитний міст", "Чотири вітри", "Вибране", "Борозни", "Верховіття", "Берег" та ін.; кількох збірок оповідань та нарисів; багато перекладав з англійської та східних мов.
Розгорнути
День рівноапостольної Ольги, княгині Київської
дружини князя Ігоря, канонізованої Православною церквою. Княжила в Київській Русі в роки неповноліття свого сина Святослава (945 – 964). Упорядкувала збирання данини, організувала опорні пункти київської влади. Сприяла поширенню на Русі християнства.  
Що за дівчина-краса. Заговорить: думка — сонце; Очі — сині небеса. Хто вона, чия і звідки, Князь докладно розпитав, А на другий день по неї І сватів своїх послав. І за князя вийшла заміж Проста дівчина з села, І до смерті вірним другом Князю Ігорю була. (Олександр Олесь)
Розгорнути