chrome firefox opera safari iexplorer

В Києві до 1025-річчя Хрещення Русі відкриється виставка «Скарби Святих Лавр України»

08 липня 2013 о 12:44

8 липня о 15.00 у Музеї історії Києва відкриється виставка «Скарби Святих Лавр України», присвячена 1025-річчю Хрещення Русі, повідомляє Урядовий портал...

На виставці представлено унікальні предмети трьох Лавр України: Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, Свято-Успенської Почаївської Лаври та Свято-Успенської Свято гірської Лаври. Ці монастирі є найбільшими духовними центрами України. Їх історія відбиває розвиток православної монастирської культури у центральному, західному та східному регіонах України. Сьогодні вони відомі на весь світ і продовжують розвиватися та укріплюватися, виконуючи свою духовну місію.

Експонати виставки, серед яких ікони, церковні книги, хрести-енколпіони, шати для ікон, потирі, кахлі, літографії, сувенірна продукція, висвітлюють загальну сутність і велич цих духовних осередків та особливості кожного храму та розповідають про життя трьох найбільших в Україні святинь через їх духовну діяльність.

Виставка «Скарби Святих Лавр України», приурочена до 1025-ліття Хрещення Київської Русі, триватиме до 15 серпня у Музейно-виставковому центрі «Музей історії Києва» (вул. Б. Хмельницького, 7).

4 серпня

Інші дати
Народився Володимир Боровиковський
(1757, м. Миргород, Полтавська область – 1825) - український художник, іконописець, портретист. До золотого мистецького фонду належать ікони роботи Боровиковського для головного іконостасу Казанського собору, Троїцького собору Олександро–Невської Лаври в Петербурзі, Покровської церкви на Чернігівщині.
Розгорнути
Народився Антін Крушельницький
(1878, Польща – 1937) – український письменник, літературний критик, педагог, міністр освіти УНР, автор біографічного нарису «Іван Франко», редактор шкільних хрестоматій з української літератури.
"Літературу свою має той нарід, у котрого єсть своя історія, свій питомий світогляд і своя мова. У такого народа не запропаститься життя літературне, хоча б він і втратив самостійність політичну..." (Омелян Огоновський)
Розгорнути