chrome firefox opera safari iexplorer

Відкривається виставка “Фрески церкви Спаса на Берестові ХVІІ століття”

12 липня 2013 о 12:58

12 липня  у корпусі № 25 Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника в рамках відзначення 1025-річчя Хрещення Русі відкриється виставка “Фрески церкви Спаса на Берестові ХVІІ століття”.

Церква Спаса на Берестові – унікальна пам’ятка архітектури у комплексі Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Доля цього храму тісно пов’язана з діяльністю київського митрополита Петра Могили, який, вважаючи його спорудою рівноапостольного князя Володимира, в 1643 р. своїм коштом відбудував святиню та розписав “перстами греков”.

Фрески, виконані грецькими майстрами, яких запросив Петро Могила, є зразком високого рівня малярства пізньої візантійської традиції, що не має аналогів на теренах України.

На стінах і склепіннях давньої частини храму місцями також збереглися фрески кінця ХІ – початку ХІІ ст. (близько 80 кв.м). Однак про їхнє існування довго було невідомо. Рівно 33 роки тому, 12 липня 1970 р., в день пам’яті Первоверховних апостолів Петра і Павла, одну з композицій – “Явлення Христа учням на Тіверіадському морі”, було випадково виявлено під час реставраційних робіт, які проводилися під керівництвом відомих українських реставраторів А.Й. Марампольського, В.П. Бабюка і Г.Ф. Честнейшого.

Цей розпис виконано у кращих традиціях константинопольської живописної школи. Він також не має прямих аналогів в монументальному малярстві Києва кінця ХІ – початку ХІІ ст. Виявлення фрески стало справжньою сенсацією. Одразу ж постало питання про повне розкриття давніх фресок, а разом з тим – про зняття композицій 40-х рр. ХVІІ ст., які закривали їх. Колектив реставраторів розробив оригінальну технологію цього складного процесу. Із західної стіни внутрішнього притвору було обережно знято весь стінопис могилянського часу. Зняті десять композицій середини ХVІІ ст.: “Тайна Вечеря”, “Воскресіння Лазаря”, “В’їзд до Єрусалима”, “Омовіння ніг”, “Пророк Михей”, “Пророк Осія”, “Пророк Амос”, “Пророк Іоїль”, “Пророк Ієзекіїль” були покладені на основу та закріплені на спеціальні підрамники. Згодом ці фрески зберігалися у фондах Заповідника і не були доступні для огляду.

Нинішня довгоочікувана виставка, розташована в приміщенні колишньої Микільської больничної церкви, дає унікальну нагоду побачити розписи могилянської доби зблизька. Ця виставка становить великий інтерес для дослідників вітчизняної культури й мистецтва. Вона дає змогу вирішити цілу низку питань, що стосуються атрибуції, іконографії, стилістики, богословського задуму розписів. Водночас виставка буде цікавою і для широкої громадськості. Глядач побачить пам’ятки, без перебільшення, світового рівня, які нададуть змогу долучитися до мистецтва Києва І-ї половини ХVІІ ст., про яке наші уявлення поки що дуже приблизні.

У залі виставки відвідувачі ознайомляться не лише з величавими витворами мистецтва – фресками ХVІІ ст., але й отримають вичерпну інформацію про сам храм, зможуть подивитись науково-документальний фільм про виявлення та повернення з небуття реставраторами живопису ХІІ ст.

Експонування десяти фрескових композицій доповнюється відреставрованим портретом митрополита Петра Могили.

Виставка “Фрески церкви Спаса на Берестові ХVІІ століття” має привернути увагу і до долі самого храму, який вже довгий час потребує комплексних реставраційних робіт, адже жодна з реставрацій стінопису, розпочата у радянський і пострадянський час, не була завершена. Через це і нині він не доступний для відвідувачів. Сподіваємося, що незабаром весь ансамбль унікального малярства цього давнього храму буде відреставрований і доступний для огляду.

Джерело: prostir.museum
Розділи: Новини культури

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути