chrome firefox opera safari iexplorer

Виконавець нецензурного шансону став народним артистом з подачі 13 регіоналів

04 липня 2013 о 11:37

Ініціатива про присудження звання народного артиста України виконавця шансону з нецензурною лексикою Олегу Гаврилюку виходила від 13 народних депутатів від Партії регіонів, які підписали прохання.

Про це пише «Коммерсант-Украина» з посиланням на документи, подані голові держави.

Документи свідчать, що відповідне прохання до глави держави підписали 13 народних депутатів від Партії регіонів.

Серед підписантів — Ян Табачник, Сергій Тігіпко, Віталій Журавський, Нестор Шуфрич, Ельбрус Тедеєв, Вадим Колесніченко, Володимир Олійник, Таїсія Повалій, Микола Сорока, Микола Дем'янко, Тетяна Бахтєєва, Володимир Демішкан та Володимир Мисик.

Окрім того, прохання про присвоєння звання було підписано головою Київської міської держадміністрації Олександром Поповим і першим заступником міністра культури Тимофієм Коханом, що запропонував зробити це «як виняток».

У зверненні народні депутати найбільш знаковими назвали нову роботу виконавця «Спасибі МВС!», гімн пенітенціарної служби, а також цикл духовних пісень.

З нагородного листа випливає, що, окрім пісень, що увійшли в сім авторських альбомів, серед яких «Одкровення», «ПроХХХодимец», «100 відсотків», пан Гаврилюк також видав п'ять збірок віршів.

Зокрема, «2-ге Я», «Подих плоті», «Безсоромні вірші», більшу частину яких становлять твори, які містять ненормативну лексику: «Ви звичайно не б...дь, Просто дуже схожі/Не хочу ображати, Але читаю по пиці/Вашу б...ку суть, Вашу сучу натуру».

Опитані виданням підписанти заявили, що не були ініціаторами звернення і не дуже добре знайомі з творчістю Гаврилюка. «Нагадайте мені, будь ласка, хто такий Олег Гаврилюк?» — перепитав Тедеєв.

«Я не був ініціатором цього прохання», — сказав Колесніченко.

«До мене підійшли і запитали, чи я можу підписати колективне звернення. Я колись чув кілька його пісень, вони у мене відклалися в голові, я і підписав», — додав він.

Володимир Олійник послухав кілька дисків виконавця шансону і навіть отримав від нього особисте запрошення на концерт, на який, однак, не пішов.

«Мені сьогодні показали його вірші, це ганебна річ, я б їх не слухав і не читав. Хоча, відверто кажучи, і у класиків не все було гладко в цьому відношенні», — зізнався Олійник, додавши, що наступного разу буде ретельніше вивчати творчість людей, прохання про нагородження яких його просять підписати.

Окрім того, він уточнив, що, як правило, ініціатором подання є народний депутат, що перший підписався, яким в даному випадку є Ян Табачник. Однак той від коментарів відмовився.

Як відомо, 27 червня Віктор Янукович підписав Указ №355/2013, яким з нагоди Дня Конституції України присвоїв почесне звання «Народний артист України» Олегу Гаврилюку — як сказано в тексті документа, «композитору, виконавцю, поетові».

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути