chrome firefox opera safari iexplorer

Міносвіти готує реформу для старшокласників

28 серпня 2013 о 10:45

Міністерство освіти і науки затвердило проект концепції профільного навчання в школі. Згідно з документом, буде чотири типи спеціалізації для 10-11-х класів у школах — природознавчі науки, математика, українська філологія та іноземні мови.

Школи почнуть підключатися до реалізації нової програми у міру готовності з наступного навчального року. Про це пише Комерсант-Україна.

Старшокласники зможуть вибрати будь-який з чотирьох напрямків і зайнятися поглибленим вивченням профільних дисциплін. Школярі вивчатимуть їх за рахунок зменшення кількості базових предметів, число яких скоротиться з 15 до 6. Незалежно від обраного профілю, всі школярі вивчатимуть шість базових предметів — українську мову та літературу, іноземну мову, історію України та всесвітню історію, математику, природознавство, фізичну культуру. На їх вивчення відводиться по три години на тиждень.

Решта дисциплін будуть вивчатися поглиблено — по 5-10 годин на тиждень. Наприклад, природознавчий профіль передбачає поглиблене вивчення астрономії, біології, географії, екології, фізики та хімії; математичний — алгебри і геометрії; української філології — української мови і літератури, а іноземної філології — іноземних мов.

Доповнити вивчення профільних предметів школярам запропонують ще й курсами — наприклад, з астрофізики або прикладної механіки. А такі предмети, як основи здоров'я, мистецтво чи фінансова грамотність запропонують вивчати факультативно.

Експерти вважають, що не можна реалізувати концепцію без додаткового фінансування. «На які кошти стануть купувати обладнання для природно-математичних класів? Ситуація з його придбанням у школах і без того критична», — зазначив голова Центру освітнього моніторингу Павло Полянський.

За його словами, скорочення базових предметів призведе до погіршення якості освіти. «В Україні вивчення базових предметів є безперервним з 1-го по 11-й клас. Якщо ми залишимо 6 предметів з 15 обов'язкових, то навчання деяких дисциплін перерветься — наприклад, школяр недовчить фізику чи історію. А як бути, якщо після школи дитина передумає і вирішить поміняти профіль?» — додав він.

Розкритикувала концепцію і голова комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Лілія Гриневич. На її думку, профільне навчання може бути ефективним, якщо воно триватиме протягом трьох-чотирьох років, а не двох, як це запропоновано в документі.

«Концепція у такому вигляді є шкідливою, її втілення погіршить якість освіти в старшій школі і може призвести до скорочення вчителів. У цьому випадку батьки будуть змушені самостійно оплачувати навчання дітей з профільних предметів», — заявила Гриневич.

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути