chrome firefox opera safari iexplorer

Міносвіти готує реформу для старшокласників

28 серпня 2013 о 10:45

Міністерство освіти і науки затвердило проект концепції профільного навчання в школі. Згідно з документом, буде чотири типи спеціалізації для 10-11-х класів у школах — природознавчі науки, математика, українська філологія та іноземні мови.

Школи почнуть підключатися до реалізації нової програми у міру готовності з наступного навчального року. Про це пише Комерсант-Україна.

Старшокласники зможуть вибрати будь-який з чотирьох напрямків і зайнятися поглибленим вивченням профільних дисциплін. Школярі вивчатимуть їх за рахунок зменшення кількості базових предметів, число яких скоротиться з 15 до 6. Незалежно від обраного профілю, всі школярі вивчатимуть шість базових предметів — українську мову та літературу, іноземну мову, історію України та всесвітню історію, математику, природознавство, фізичну культуру. На їх вивчення відводиться по три години на тиждень.

Решта дисциплін будуть вивчатися поглиблено — по 5-10 годин на тиждень. Наприклад, природознавчий профіль передбачає поглиблене вивчення астрономії, біології, географії, екології, фізики та хімії; математичний — алгебри і геометрії; української філології — української мови і літератури, а іноземної філології — іноземних мов.

Доповнити вивчення профільних предметів школярам запропонують ще й курсами — наприклад, з астрофізики або прикладної механіки. А такі предмети, як основи здоров'я, мистецтво чи фінансова грамотність запропонують вивчати факультативно.

Експерти вважають, що не можна реалізувати концепцію без додаткового фінансування. «На які кошти стануть купувати обладнання для природно-математичних класів? Ситуація з його придбанням у школах і без того критична», — зазначив голова Центру освітнього моніторингу Павло Полянський.

За його словами, скорочення базових предметів призведе до погіршення якості освіти. «В Україні вивчення базових предметів є безперервним з 1-го по 11-й клас. Якщо ми залишимо 6 предметів з 15 обов'язкових, то навчання деяких дисциплін перерветься — наприклад, школяр недовчить фізику чи історію. А як бути, якщо після школи дитина передумає і вирішить поміняти профіль?» — додав він.

Розкритикувала концепцію і голова комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Лілія Гриневич. На її думку, профільне навчання може бути ефективним, якщо воно триватиме протягом трьох-чотирьох років, а не двох, як це запропоновано в документі.

«Концепція у такому вигляді є шкідливою, її втілення погіршить якість освіти в старшій школі і може призвести до скорочення вчителів. У цьому випадку батьки будуть змушені самостійно оплачувати навчання дітей з профільних предметів», — заявила Гриневич.

27 липня

Інші дати
Володимир Воробйов
1876 – професор анатомії, член АН УРСР. Засновник школи функціональної динамічної анатомії. Створив у Харкові перший у світі «Музей становлення людини». Автор «Атласу анатомії людини» в 5 т.
Розгорнути
Володимир Маковський
1870 – український учений у галузі турбінобудування. Засновник вітчизняної наукової школи газотурбобудування.
Розгорнути
Народився Іван Гнатюк
(1929, с. Дзвинячі Тернопільської обл. - 2005) -  український поет. Автор збірок "Паговіння", "Калина", "Повнява", "Жага", "Життя", "Дорога", "Чорнозем", "Турбота" та ін.
Розгорнути
Народився Володимир Короленко
(1853, м.Житомир – 1921) — письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч. Автор вторів «Сліпий музикант», «У поганому товаристві», «Сорочинська трагедія» та ін.
«Ні, не вихваляти треба терор, а застерігати від нього, звідки б він не виходив. І благо тій стороні, яка першою зуміє відокремитись від кривавого туману, й першою згадає, що мужність у відкритому бою може йти поряд із людяністю і великодушністю до переможеного… Історія нас розсудить…». (Володимир Короленко).
Розгорнути