chrome firefox opera safari iexplorer

Визначено найвисокогірніші храми України

31 серпня 2013 о 09:32

Найвисокогірніші храми в Україні знаходяться в селах, які розкинулися високо в горах Карпат, повідомляє РІСУ.

У найвисокогірнішому Рахівському районі, що на Закарпатті, стоять храми в селах Стебний на висоті 870 метрів, Чорна Тиса – 805 метрів.

Та ще вище розташовані села, які мають церкви, у Путильському районі Буковини. Це, зокрема, Бисків – 1067 м, Випчина – 1144 м (є столітня капличка). І найвище поселення Сарата – 1182 метри. Воно відоме тим, що найбільш віддалене та важкодоступне в українських Карпатах, до якого навіть дороги немає. Хоча тут проживає всього два десятки людей, проте мають свою церкву.

У селі Буковець Верховинського району Івано-Франківської області церкву Вознесіння Господнього звели на перевалі – на висоті 840 метрів над рівнем моря. Храм часто окутують вранішні тумани. Місцевий священик отець Петро Соколовський розповів, що цей храм збудували лише з настанням незалежності України.

У Криму найвисокогірнішою вважається церква Воскресіння Христового у Форосі. Але, на відміну від карпатських святинь, розташована вона на висоті всього 412 метрів над рівнем моря.

12 травня

Інші дати
12 травня відзначають:
  • День матері в Україні.
  • Всесвітній день медичних сестер.
  • Міжнародний день запобігання синдрому хронічної втоми.
Розгорнути
Федір Моргун 
1924 – український державний і громадський діяч, учений-агроном, письменник і публіцист.
 
Розгорнути
Іван Марчук
1936 – український живописець, лауреат Шевченківської премії. Один із 100 геніїв світу.
Розгорнути
Варвара Адріанова-Перетц 
1888 – український і російський літературознавець, фольклорист, мовознавець, текстолог, бібліограф, педагог. Дослідниця давньоруської літератури, зокрема «Слова о полку Ігоревім» та інших пам’яток ХІ–ХVI cт.
Розгорнути
Народилася Софія Окуневська-Морачевська
(1865, с.Довжанка Тернопільська область – 1926) – перша жінка-лікар в Австро-Угорщині, українська громадська діячка.
«Від Софії пішло мені те світло, за яким я так тужила, невиразно мріла». (Ольга Кобилянська)
Розгорнути