chrome firefox opera safari iexplorer

40 років тому у Києві відкрили пам’ятник Лесі Українці

03 вересня 2013 о 17:25

3 вересня 1973 року у столиці урочисто було відкрито пам’ятник найвідомішій українці, видатній письменниці Лесі Українці. Розташований цей монумент у центрі Києва, на Печерську, на однойменній площі.

Київський пам'ятник Лесі Українці являє собою бронзову постать письменниці заввишки 5 метрів, встановлену на постаменті з чорного лабрадориту. За задумом автора скульптури (Г. Кальченка), Леся Українка зображена вольовою, що не кориться обставинам долі, сильною духом і водночас ніжною та жіночною.

Загальна висота пам'ятника становить 10 метрів.

commons.wikimedia.org

 commons.wikimedia.org

Цікаво, що пам'ятник Лесі Українці на площі Лесі Українки не був першим пам'ятником письменниці в українській столиці, адже ще 1965 року було встановлено паркову скульптуру Лесі Українки в Міському саду навпроти Маріїнського палацу роботи скульптора В. З. Бородая та архітектора А. Ф. Ігнащенка. Оскільки паркова скульптура не відповідала задуму вшанування величі письменниці, було ухвалено встановити більший за розмірами й у велелюднішому місці пам'ятник. Відтак, 3 вересня 1973 року було урочисто відкрито пам'ятник Лесі Українці на однойменній площі, що відтоді є головним місцем вшанування Лесі Українки в Києві.

У зв'язку із масштабною забудовою бульвару Лесі Українки в 1990—2000-х роках пам'ятник виявився фактично «вписаним» у закуток між багатоповерховими будівлями, тоді ж було по-новому впорядковано простір біля пам'ятника. Тепер біля пам’ятника облаштована площа з фонтанами і лавками для відпочинку.

Нагадаємо, нещодавно площу Лесі Українки, на якій розташовано пам’ятник видатній українці, завдяки зусиллям народного депутата Миколи Томенка, громадського діяча Миколи Даневича та ГО «Обличчям до людей» було звільнено від так званого базару Київської ОДА, де за відсутності дозвільної документації в антисанітарійних умовах продавали рибу, м’ясо, інші продукти та товари легкої промисловості.

Обурення громадськості викликало також те, що у день народження Лесі Українки, 25 лютого, до пам’ятника навіть не можна було навіть підступитися через торгові намети і машини, які на площі влаштували стихійну автостоянку. Тоді, з нагоди 142-ї річниці з дня народження найвидатнішої українки, відомої письменниці Лесі Українки засновник Фонду «Рідна країна» Микола Томенко разом з керівником ГО «Обличчям до людей» Миколою Даневичем провели акцію з впорядкування території навколо пам’ятника Лесі Українці.

«Рідна країна»

27 липня

Інші дати
Володимир Воробйов
1876 – професор анатомії, член АН УРСР. Засновник школи функціональної динамічної анатомії. Створив у Харкові перший у світі «Музей становлення людини». Автор «Атласу анатомії людини» в 5 т.
Розгорнути
Володимир Маковський
1870 – український учений у галузі турбінобудування. Засновник вітчизняної наукової школи газотурбобудування.
Розгорнути
Народився Іван Гнатюк
(1929, с. Дзвинячі Тернопільської обл. - 2005) -  український поет. Автор збірок "Паговіння", "Калина", "Повнява", "Жага", "Життя", "Дорога", "Чорнозем", "Турбота" та ін.
Розгорнути
Народився Володимир Короленко
(1853, м.Житомир – 1921) — письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч. Автор вторів «Сліпий музикант», «У поганому товаристві», «Сорочинська трагедія» та ін.
«Ні, не вихваляти треба терор, а застерігати від нього, звідки б він не виходив. І благо тій стороні, яка першою зуміє відокремитись від кривавого туману, й першою згадає, що мужність у відкритому бою може йти поряд із людяністю і великодушністю до переможеного… Історія нас розсудить…». (Володимир Короленко).
Розгорнути