chrome firefox opera safari iexplorer

Львівська 500-літня писанка зберігатиметься у Коломийському музеї писанки

26 вересня 2013 о 10:28

Львівську 500-літню писанку передали у Коломийський національний музей. Унікальна знахідка поповнить експозицію єдиного у світі музею писанки.

Про це ІА ZIK повідомили в НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України.

«Ми довго зважували, куди ж передати на зберігання унікальну писанку. Вибір зробили на користь єдиного музею писанки. Окрім цього, там працюють висококласні фахівці, котрі на належному рівні проведуть її консервацію та реставрацію. Після цих робіт вона буде доступною для огляду відвідувачів. Переконані, що наша знахідка стане справжньою окрасою колекції музею», – прокоментував подію директор НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України Олег Осаульчук.

Нагадаємо, на початку серпня цього року археологи «Рятівної археологічної служби», вибираючи водозбірник на вулиці Шевській у Львові, знайшли унікальну 500-літню писанку. Знахідку виявили на глибині 5,5 метра у водозбірнику, який датують XV-XVI ст. Раніше львівським археологам не вдавалось знайти таких давніх писанок на шкаралупі з огляду на недовговічність матеріалу, з якого вона виготовлена.

«Раніше знаходили давньоруські писанки ХІІ-ХІІІ ст., зокрема в Києві, Жидачеві та Белзі. Цьогоріч такі знахідки виявлено на Львівщині у Пліснеську та у Хрінниках на Волині, але всі вони були керамічними. Ця ж писанка зроблена на шкаралупі, ймовірно, гусячого яйця. І вона дуже добре збереглася – приблизно на 90%», – розповів молодший науковий співробітник «Рятівної археологічної служби» Остап Лазурко.

Науковці припускають, що це може бути найдавніша така писанка не лише у Львові, а й в Україні.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути