chrome firefox opera safari iexplorer

Цьогорічний осінній призов буде останнім в історії Збройних Сил України

02 вересня 2013 о 11:52

Осінній призов 2013 року на строкову службу буде останнім в історії ЗС України, пообіцяв міністр оборони Павло Лебедєв. За його словами, на фінішному етапі мобілізаційної кампанії для проходження строкової служби солдатську форму одягнуть п’ять тисяч новобранців, пише Голос України.

А потім армія формуватиметься на контрактній основі. І захист батьківщини стане не тільки громадянським обов’язком, а й оплачуваною роботою. Отже, збройні сили в цей непростий період виходять на ринок праці як роботодавець. Уже до кінця поточного року на контрактну службу плановано прийняти близько 7 тисяч людей, заявляють у Міноборони.

Ну а поки що, за словами Лебедєва, укомплектування військовослужбовцями-контрактниками становить 58%. Ще недавно особливого ажіотажу «записатися в армію» не спостерігалося. Своїми окладами вона не могла конкурувати із цивільною біржею найманої сили.

Говорячи про подальший набір на контрактну службу, міністр зазначив, що наступного року планується набрати в Збройні сили 4,8 тисячі осіб, у 2015, 2016, 2017-му роках приблизно по 5 тисяч військовослужбовців. Чи буде виконано цей план, покаже час.

Керівник військового відомства не допускає повернення до строкової служби, стверджуючи, що «дороги назад немає і не буде».

У Міноборони всіляко рекламують переваги контрактної армії. Мовляв, це цільове й ефективне використання бюджетних коштів, професіоналізм і необхідна мінімізація. Аргументи переконливі. Однак створюється враження, що на цей крок саме зараз (адже розмови про контракт точаться давно) ідуть заради... економії коштів. Плацдарм для цього погано підготовлено.

Експерти твердять: брати треба не кількістю, а якістю. Україна — позаблокова держава, і повинна розраховувати на власні сили, збройні в тому числі. І щоб почуватися в безпеці при армії у 120 тисяч, необхідно цю захисницю забезпечити сучасними зразками техніки і зброї, а також професіоналами, які можуть нею керувати й отримувати за свою роботу гідну зарплату. На сьогодні держава всього цього забезпечити не може — грошей немає. Коментуючи ситуацію «Голосу України», директор Центру досліджень армії, конверсії і роззброювання Валентин Бадрак зазначив:

— Цьогоріч на розвиток військової техніки з держбюджету планували виділити 1,5 млрд. грн. Але, якщо зважити, що армія довго не переозброювалася, це дуже невелика сума для її глобальних потреб. На мій погляд, вона повинна бути в чотири рази більшою. Тоді б основні національні програми переозброєння, а йдеться про «Корвет», «Сапсан» та Ан-70, не перетворювалися на довгобуди.

За словами міністра Лебедєва, на реформи армії передбачається впродовж ряду років виділити 131,5 млрд. грн.

З урахуванням зношення арсеналів і «ряду років» — це небагато. А поки що цього року військовий бюджет урізали на один мільярд порівняно з минулим. І ще фактично Міноборони відмовилося від національної програми ракетного комплексу «Сапсан». Може, на контрактну службу братимуть за наявності своєї зброї?

Розділи: Суспільство

3 серпня

Інші дати
Олексій Борисяк
1872–український геолог і палеонтолог. Організатор і перший директор Палеонтологічного інституту AH СРСР. Вивчав геологічну будову Донецького басейну і Криму.
Розгорнути
Народився Омелян Огоновський
(1833, с. Григорів, Івано-Франківська область – 1894) - український учений-філолог, громадський діяч. Автор українського переладу «Слово о полку Ігоревім», 6-ти томного видання «Історія літератури руської».
Розгорнути
Народилася Марія Заньковецька (Адасовська)
(1854, с.Заньки, Чернігівська область - 1934) - українська актриса, громадська діячка. Працювала в найпопулярніших і найпрофесійніших українських трупах М.Кропивницького, М.Старицького, М.Садовського, П.Саксаганського, І.Карпенка-Карого.
«Це актриса з талантом великим, самостійним, оригінальним; натура, вся зіткана з найчутливіших нервів… Я прямо кажу, другої такої актриси я ніколи не бачив. Я порівняв би її з Сарою Бернар…». (Олексій Суворін про Марію Заньковецьку).
Розгорнути