chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві вже 10 років будують Подільсько-Воскресенський мостовий перехід

18 вересня 2013 о 10:01

У грудні виповниться 10 років з дня початку будівництва Подільсько -Воскресенського мостового переходу, пише «Сегодня».

В ідеалі він повинен був вирішити безліч проблем, у тому числі вивезти на метро жителів Троєщини. До кризи встигли зробити першу чергу — реконструювати ділянку вулиці Набережно-Хрещатицькій і Рибальську набережну, побудувати Гаванський міст, названий в народі «Горбатим» за ухили до 6 градусів. Тепер ділянка дороги з Подолу на Оболонь досить комфортна — його використовує для проїзду і президент. Другий етап будівництва — автопроїзд по мосту від Нижнього і Верхнього валів до бульвару Перова. Третій — Косий міст, продовження естакади на Рибальському півострові до території порту. Четвертий — будівництво частини метромосту.

Мостовий перехід планувався комбінованим, його робили під четверту лінію метрополітену. Будівництво почали з Труханового острова. «Ділянка «Труханів острів — міст через річку Десенку і урочище Горбачиха» готовий на 85-90%. Залишилося зробити ізоляцію покриття і трохи дофарбувати прогонові будови, зробити тротуари і протишумні огорожі. Вже облаштовано місця для трьох станцій метро нової лінії — «Труханів острів», «Затока Десенка» і «Суднобудівна». Але з двох сторін цієї ділянки ми маємо конфліктні, невирішені поки питання», — говорить заступник головного інженера проекту Едгар Годік. Після станції «Затока Десенка» починаються проблемні Русанівські сади — дорога повинна пройти територією 257 дач. Деякі погодилися виїхати в обмін на грошову компенсацію або земділянки, але по 41 ділянці ще йдуть суди. Наприкінці минулого року Кабмін виділив майже 8 млн грн на знесення будинків на 133 ділянках Русанівських і Воскресенських садів, з власниками яких досягнуті домовленості. Недалеко від станції «Затока Десенка» буде споруджено портал, тут потяги метро будуть йти під землю і слідувати на Троєщину. По мосту ж над трасою метро спорудять автомобільну магістраль. Ще одна проблема — поруч зі станцією метро «Суднобудівна». Гуртожиток заводу «Ленкузня» за проектом має піти під знос — на цьому місці встановлять дві опори Подільського мосту. «Жителі протестували, мами з колясками ставали поруч з технікою... Роботи тут не ведуться», — говорить Годік. «Є рішення Київради передати «Ленкузні» кошти на купівлю 114 квартир, щоб розселити гуртожиток. Але суми в 136 млн грн у міста немає», — зазначив заступник голови КМДА Михайло Кучук.

«Арочний міст через Дніпро, де впав кран «Захарій», будуть добудовувати за допомогою фермопідйомників», — розповів Годік. Для двох мостів через Гавань (Косий та заїзд з Нижнього — Верхнього валу) у воді вже встановлено всі опори. Залишилося вирішити питання з опорами на берегах поруч з річпорту і гуртожитком «Ленкузні». «До кризи мостовий перехід будували майже 2 тис. осіб, зараз на об'єктах зайнято в рази менше. Якщо виділять достатньо грошей, щоб повернути людей, заїзд зможуть зробити в кращому випадку за півтора року», — говорить Годік. Весь проект оцінювався в 7,5 млрд грн, з них освоєно 2,9 млрд грн. На добудову мостового переходу необхідно ще як мінімум 4,5 млрд грн, з них 800 тис. — на конструкції для метрополітену. «Без метро конструкції на Трухановому острові стануть лише пам'ятником епохи», — вважає Годік.

Лінію почнуть будувати з правого берега після закінчення зведення станції «Теремки». «Треба встигнути за кілька років закінчити Арочний і спорудити Косий мости. За цей час будемо тягнути до Дніпра праву частину четвертої лінії і робити два пересадочних вузла: з «Лук'янівської» на «Глибочицьку» і з « Подільської» на «Шевченко». Три станції на мосту вже технологічно готові», — говорить гендиректор «Київметробуду» Володимир Петренко.

Джерело: УНІАН
Розділи: Суспільство

4 лютого

Інші дати
Галина Кальченко
1926 –  український скульптор. Найкращі роботи: пам’ятники Лесі Українці в Києві та Ялті, М. Леонтовичу в Тульчині, П. Гулаку-Артемовському в Городищі, І. Котляревському та М. Заньковецькій у Києві.
Розгорнути
Тимофія-напівзимника
Якщо схопиться хурделиця, то весь тиждень буде негожий; коли ж опівдні усміхнеться сонце, то закличе в гості ранню весну
Розгорнути
Народився Сидір Мидловський
1885 –  український і польський психолог, лікар, психоаналітик та філософ, який своїми численними статтями і фундаментальними працями створив підвалини психології виховання, персонології, розвив вчення психоаналізу, чим створив ґрунтовну для свого часу наукову теорію особистості в Україні та Польщі, яка не втратила своєї цінності і в наші дні.
Розгорнути
Народився Климент Квітка
(1880, Київ – 1953) - український музикознавець-фольклорист, чоловік Лесі Українки. Зібрав понад 6000 народних пісень.
По діброві вітер виє, Гуляє по полю, Край дороги гне тополю До самого долу. Стан високий, лист широкий Марно зеленіє, Кругом поле, як те море Широке, синіє. (Українська народна пісня)
Розгорнути
Народився Степан-Максим Балей
(1885, с. Великі Бірки Тернопільська область – 1952) – український і польський психолог, педагог, філософ.
Розгорнути

Новини Дивитися всі