chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві вже 10 років будують Подільсько-Воскресенський мостовий перехід

18 вересня 2013 о 10:01

У грудні виповниться 10 років з дня початку будівництва Подільсько -Воскресенського мостового переходу, пише «Сегодня».

В ідеалі він повинен був вирішити безліч проблем, у тому числі вивезти на метро жителів Троєщини. До кризи встигли зробити першу чергу — реконструювати ділянку вулиці Набережно-Хрещатицькій і Рибальську набережну, побудувати Гаванський міст, названий в народі «Горбатим» за ухили до 6 градусів. Тепер ділянка дороги з Подолу на Оболонь досить комфортна — його використовує для проїзду і президент. Другий етап будівництва — автопроїзд по мосту від Нижнього і Верхнього валів до бульвару Перова. Третій — Косий міст, продовження естакади на Рибальському півострові до території порту. Четвертий — будівництво частини метромосту.

Мостовий перехід планувався комбінованим, його робили під четверту лінію метрополітену. Будівництво почали з Труханового острова. «Ділянка «Труханів острів — міст через річку Десенку і урочище Горбачиха» готовий на 85-90%. Залишилося зробити ізоляцію покриття і трохи дофарбувати прогонові будови, зробити тротуари і протишумні огорожі. Вже облаштовано місця для трьох станцій метро нової лінії — «Труханів острів», «Затока Десенка» і «Суднобудівна». Але з двох сторін цієї ділянки ми маємо конфліктні, невирішені поки питання», — говорить заступник головного інженера проекту Едгар Годік. Після станції «Затока Десенка» починаються проблемні Русанівські сади — дорога повинна пройти територією 257 дач. Деякі погодилися виїхати в обмін на грошову компенсацію або земділянки, але по 41 ділянці ще йдуть суди. Наприкінці минулого року Кабмін виділив майже 8 млн грн на знесення будинків на 133 ділянках Русанівських і Воскресенських садів, з власниками яких досягнуті домовленості. Недалеко від станції «Затока Десенка» буде споруджено портал, тут потяги метро будуть йти під землю і слідувати на Троєщину. По мосту ж над трасою метро спорудять автомобільну магістраль. Ще одна проблема — поруч зі станцією метро «Суднобудівна». Гуртожиток заводу «Ленкузня» за проектом має піти під знос — на цьому місці встановлять дві опори Подільського мосту. «Жителі протестували, мами з колясками ставали поруч з технікою... Роботи тут не ведуться», — говорить Годік. «Є рішення Київради передати «Ленкузні» кошти на купівлю 114 квартир, щоб розселити гуртожиток. Але суми в 136 млн грн у міста немає», — зазначив заступник голови КМДА Михайло Кучук.

«Арочний міст через Дніпро, де впав кран «Захарій», будуть добудовувати за допомогою фермопідйомників», — розповів Годік. Для двох мостів через Гавань (Косий та заїзд з Нижнього — Верхнього валу) у воді вже встановлено всі опори. Залишилося вирішити питання з опорами на берегах поруч з річпорту і гуртожитком «Ленкузні». «До кризи мостовий перехід будували майже 2 тис. осіб, зараз на об'єктах зайнято в рази менше. Якщо виділять достатньо грошей, щоб повернути людей, заїзд зможуть зробити в кращому випадку за півтора року», — говорить Годік. Весь проект оцінювався в 7,5 млрд грн, з них освоєно 2,9 млрд грн. На добудову мостового переходу необхідно ще як мінімум 4,5 млрд грн, з них 800 тис. — на конструкції для метрополітену. «Без метро конструкції на Трухановому острові стануть лише пам'ятником епохи», — вважає Годік.

Лінію почнуть будувати з правого берега після закінчення зведення станції «Теремки». «Треба встигнути за кілька років закінчити Арочний і спорудити Косий мости. За цей час будемо тягнути до Дніпра праву частину четвертої лінії і робити два пересадочних вузла: з «Лук'янівської» на «Глибочицьку» і з « Подільської» на «Шевченко». Три станції на мосту вже технологічно готові», — говорить гендиректор «Київметробуду» Володимир Петренко.

Джерело: УНІАН
Розділи: Суспільство

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути