chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві вже 10 років будують Подільсько-Воскресенський мостовий перехід

18 вересня 2013 о 10:01

У грудні виповниться 10 років з дня початку будівництва Подільсько -Воскресенського мостового переходу, пише «Сегодня».

В ідеалі він повинен був вирішити безліч проблем, у тому числі вивезти на метро жителів Троєщини. До кризи встигли зробити першу чергу — реконструювати ділянку вулиці Набережно-Хрещатицькій і Рибальську набережну, побудувати Гаванський міст, названий в народі «Горбатим» за ухили до 6 градусів. Тепер ділянка дороги з Подолу на Оболонь досить комфортна — його використовує для проїзду і президент. Другий етап будівництва — автопроїзд по мосту від Нижнього і Верхнього валів до бульвару Перова. Третій — Косий міст, продовження естакади на Рибальському півострові до території порту. Четвертий — будівництво частини метромосту.

Мостовий перехід планувався комбінованим, його робили під четверту лінію метрополітену. Будівництво почали з Труханового острова. «Ділянка «Труханів острів — міст через річку Десенку і урочище Горбачиха» готовий на 85-90%. Залишилося зробити ізоляцію покриття і трохи дофарбувати прогонові будови, зробити тротуари і протишумні огорожі. Вже облаштовано місця для трьох станцій метро нової лінії — «Труханів острів», «Затока Десенка» і «Суднобудівна». Але з двох сторін цієї ділянки ми маємо конфліктні, невирішені поки питання», — говорить заступник головного інженера проекту Едгар Годік. Після станції «Затока Десенка» починаються проблемні Русанівські сади — дорога повинна пройти територією 257 дач. Деякі погодилися виїхати в обмін на грошову компенсацію або земділянки, але по 41 ділянці ще йдуть суди. Наприкінці минулого року Кабмін виділив майже 8 млн грн на знесення будинків на 133 ділянках Русанівських і Воскресенських садів, з власниками яких досягнуті домовленості. Недалеко від станції «Затока Десенка» буде споруджено портал, тут потяги метро будуть йти під землю і слідувати на Троєщину. По мосту ж над трасою метро спорудять автомобільну магістраль. Ще одна проблема — поруч зі станцією метро «Суднобудівна». Гуртожиток заводу «Ленкузня» за проектом має піти під знос — на цьому місці встановлять дві опори Подільського мосту. «Жителі протестували, мами з колясками ставали поруч з технікою... Роботи тут не ведуться», — говорить Годік. «Є рішення Київради передати «Ленкузні» кошти на купівлю 114 квартир, щоб розселити гуртожиток. Але суми в 136 млн грн у міста немає», — зазначив заступник голови КМДА Михайло Кучук.

«Арочний міст через Дніпро, де впав кран «Захарій», будуть добудовувати за допомогою фермопідйомників», — розповів Годік. Для двох мостів через Гавань (Косий та заїзд з Нижнього — Верхнього валу) у воді вже встановлено всі опори. Залишилося вирішити питання з опорами на берегах поруч з річпорту і гуртожитком «Ленкузні». «До кризи мостовий перехід будували майже 2 тис. осіб, зараз на об'єктах зайнято в рази менше. Якщо виділять достатньо грошей, щоб повернути людей, заїзд зможуть зробити в кращому випадку за півтора року», — говорить Годік. Весь проект оцінювався в 7,5 млрд грн, з них освоєно 2,9 млрд грн. На добудову мостового переходу необхідно ще як мінімум 4,5 млрд грн, з них 800 тис. — на конструкції для метрополітену. «Без метро конструкції на Трухановому острові стануть лише пам'ятником епохи», — вважає Годік.

Лінію почнуть будувати з правого берега після закінчення зведення станції «Теремки». «Треба встигнути за кілька років закінчити Арочний і спорудити Косий мости. За цей час будемо тягнути до Дніпра праву частину четвертої лінії і робити два пересадочних вузла: з «Лук'янівської» на «Глибочицьку» і з « Подільської» на «Шевченко». Три станції на мосту вже технологічно готові», — говорить гендиректор «Київметробуду» Володимир Петренко.

Джерело: УНІАН
Розділи: Суспільство

2 липня

Інші дати
Ольга Олійник
1925 – український радянський математик. Перша радянська жінка, котра у 29 років стала доктором фізико-математичних наук.
Розгорнути
Володимир Правдич-Немінський 
1879 – український фізіолог, електрофізіолог, нейрохімік. Уперше зареєстрував електричну активність головного мозку тварини та класифікував записані хвилі (нині це називають електроенцефалограмою).
Розгорнути
Народився Володимир Александров
(1825, с. Бугаївка, Харківська область – 1894) – український письменник, музикант, фольклорист, краєзнавець, доктор медицини. Автор оперети «За Немань іду», збірок поезій та перекладів, зібрав та опублікував «Народний пісенник з найкращих українських пісень».  
Ти несись, мій спів, з мольбою, В небо відлітай. І на тихую розмову Вийди, мила в гай. А в гаю гримить, стихає Пісня солов'я, Тож він милу викликає, Молить, як і я. (Володимир Александров)
Розгорнути
Народився Михайло Спіров
(1892, Росія – 1973) – український вчений-анатом, лімфолог. Праці (понад 60) присвячені дослідженню лімфатичної системи, вивченню будови центральної нервової системи, питанням тератології, методиці викладання анатомії та її історії.
Розгорнути

Новини Дивитися всі