chrome firefox opera safari iexplorer

20-27 жовтня у Львові пройде тиждень музики Мирослава Скорика

04 жовтня 2013 о 13:26

З 20 до 27 жовтня у Львівській філармонії пройде цикл ювілейних авторських концертів народного артиста України, Героя України, лауреата Національної премії ім. Т. Шевченка, композитора Мирослава Скорика.

«Тиждень музики Мирослава Скорика» присвячений 75-річчю видатного українського композитора, повідомили сьогодні у прес-службі Львівської міської ради.

«Його непересічна роль у формуванні українського музичного мистецтва від шістдесятих років до сьогодні не викликає більше сумніву ні в кого, хто уважно і доброзичливо стежить за панорамою вітчизняної культури», – стверджує музикознавиця Любов Кияновська.

Автор симфонічної музики, трьох фортепіанних концертів, восьми скрипкових, концерту для віолончелі з оркестром, опери «Мойсей», кантат для хору й симфонічного оркестру, творів для камерного оркестру, музики до кінофільмів (зокрема, до знаменитих «Тіней забутих предків»), вишуканої камерної музики, а також ґрунтовних музико-теоретичних розвідок – все це далеко не вичерпний перелік творчих здобутків Мирослава Скорика. В музиці маестро знайшли своє віддзеркалення і біблійно-філософські мотиви, і елементи яскравої народно-архаїчної мелодики українських Карпат, і сміливі джазові прийоми, і модерні засоби виразу.

Розпочнеться «Тиждень музики Мирослава Скорика» музичним вечором, на якому прозвучать його вісім концертів для скрипки з оркестром у виконанні восьми солістів, серед яких є і скрипалі, яким маестро присвятив свої концерти (№4 виконає Юрій Мазуркевич, №5 – Олег Каськів, №7 – Назарій Пилатюк, №8 – Катаріна Фейєр). Солісти виступатимуть у супроводі Академічного молодіжного симфонічного оркестру «INSO-Львів», а диригуватиме автор.

Особливу ауру матиме концерт 22 жовтня, адже звучатимуть твори із вкрапленнями джазу (цей естетичний вектор є одним із провідних у творчості Мирослава Скорика): цикл «П’ять джазових п’єс» для фортепіано і струнного оркестру, цикл «Три екстравагантні танці» для двох фортепіано з оркестром, а також інші твори. Особливим цей концерт буде ще й тому, що маестро не лише диригуватиме оркестром, а й сам виконає на фортепіано частину композицій. Окрім того, в концерті візьмуть участь піаністи Йожеф Єрмінь, Оксана Рапіта і Мирослав Драган; акомпануватиме солістам струнний склад Академічного молодіжного симфонічного оркестру «INSO-Львів».

Зовсім іншу сферу творчості Мирослава Скорика буде озвучено на концерті 23 жовтня. Винятково хорова музика маестро звучатиме у виконанні Галицького академічного камерного хору під керівництвом Василя Яциняка. Значна частина концерту буде присвячена сфері духовної музики – звучатиме духовний концерт «Реквієм», окремі частини з літургії св. Іоана Золотоустого, а також псалом № 53 «Боже, спаси, суди мене» на текст віршованого перекладу Т. Шевченка.

24 жовтня камерний оркестр «Академія» виконає програму з транскрипцій Мирослава Скорика для камерного оркестру творів інших композиторів. В аранжуванні Мирослава Скорика звучатимуть, зокрема, твори Астора П’яццоли, Джорджа Гершвіна, Ейтора Вілла-Лобоса, Скотта Джопліна та інших. Диригуватиме концертом народний артист України Ігор Пилатюк, а партію сольної скрипки виконає Назарій Пилатюк.

Симфонічні та вокально-симфонічні твори маестро прозвучать 25 жовтня у виконанні Академічного симфонічного оркестру Львівської філармонії та Державної заслуженої академічної хорової капели «Трембіта»; диригуватиме народний артист України Ігор Пилатюк. У концерті прозвучать дві кантати для хору, солістів та симфонічного оркестру («Гамалія» на слова Т. Шевченка і «Весна» на слова І. Франка), симфонічна поема «Вальс», а також транскрипція для симфонічного оркестру твору М. Колесси «Пасакалія, скерцо і фуга».

Завершиться «Тиждень музики Мирослава Скорика» постановкою опери «Мойсей» у Львівському національному театрі опери та балету ім. С. Крушельницької 27 жовтня.

Джерело: ZIK
Розділи: Новини культури

2 жовтня

Інші дати
2 жовтня відзначають:
  • Міжнародний день соціального педагога.
  • Міжнародний день ненасильства.
Розгорнути
Богдан Стельмах 
1943 – український поет. Його вірші «Перший сніг», «Пшеничне перевесло», «Колиска вітру», «Запроси мене у сни», «Тільки раз цвіте любов» з музикою Івасюка й Білозіра стали загальнонаціональними шлягерами у виконанні гуртів Ватра, Океан Ельзи та Плач Єремії, виконавців Руслани й Олександра Пономарьова, Софії Ротару і Василя Зінкевича.
Розгорнути
Михайло Жук
1883 – український живописець, майстер станкової грамоти та кераміки. Автор робіт «Дівчина в кріслі», «Гуцул», «Портрет батька», хрестоматійних портретів М. Вороного, Г Нарбута, О. Мурашка.
Розгорнути
Михайло Іванов
1871 – український учений-тваринник, педагог, засновник експериментальних зоотехнічних станцій у заповіднику Асканія-Нова.
Розгорнути
Народився Йосип Бокшай
(1891, с. Кобилецька Поляна Закарпатської області. - 1975) - український живописець, майстер пейзажу. Спільно з А. Ерделі вперше на Закарпатті організував художню школу. Автор картин "Озеро в горах", "Синевир", "Полонина Рівна", "Зустріч на полонині"
Розгорнути
Народився Денис Січинський
(1865 - 1909) – композитор і хоровий диригент, перший професор музики у Галичині, музично-громадський діяч, педагог.
Розгорнути
Народився Іван Багряний
(1907 – 1963), український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч. Автор романів «Сад Гетсиманський», «Тигролови», поеми «Гуляй-Поле». Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (посмертно).
«Перейшов усі світи я — Є прекрасних мов багато, Але п е р ш о ю, як Мати, Серед мов одна лиш ти є. Ти велична і проста. Ти стара і вічно нова. Ти могутня, р і д н а м о в о ! Мово — пісня колискова. Мова — м а т е р і у с т а.» («Рідна Мова», 1937)
Розгорнути