Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради шукає підрядника, який виконав би заміну даху на церкві ХІХ століття – храмі святого Івана Золотоустого, що на вул. Лисенка, 43.
Роботи складні та дорогі, тому наразі уже дві фірми відмовились братись за цей об’єкт у борг, а ще одна – роздумує. Про це ZAXID.NET повідомила начальник управління Лілія Онищенко.
Зазначимо, на сесії Львівської міськради 24 жовтня депутат Валерій Веремчук сказав, що в бюджеті Львова на 2013 передбачено 600 тис. грн на ремонт даху храму Івана Золотоустого. Однак досі, з його слів, не відбувається жодних ремонтів.
Лілія Онищенко натомість повідомила, що зараз проходить експертиза проектної документації на такі роботи.
![zaxid.net](http://ridna.ua/wp-content/uploads/2013/10/hram1-572x381.jpg)
zaxid.net
«Це питання ще тижня часу. Справді, 600 тис. передбачено. Та, на жаль, дуже складно знайти виконавця робіт, оскільки там є покриття даху сланцем. А сланець в нас не виготовляють, його треба закупити у Словаччині, як ми раніше його купували для палацу Потоцьких. І жодна фірма не хоче взяти на себе зобов’язання закупити за власний кошт цей сланець, аби потім їм ці кошти повернули з бюджету», – сказала чиновниця.
Вона, щоправда, зауважила, що є попередня домовленість з фірмою «Львівміськбуд», однак фірма ще вагається.
«Крім того, дах дуже складний. А ті 600 тисяч – це фінансування не на весь дах. Адже там є храм і монастир, ми починаємо з храму – з сигнатури, тобто, з верхньої вежі. За 600 тис. грн ми зможемо зробити тільки третину даху храму», – сказала Лілія Онищенко.
![zaxid.net](http://ridna.ua/wp-content/uploads/2013/10/hram2-572x381.jpg)
zaxid.net
Нагадаємо, при прийнятті бюджету розвитку Львова на 2013 рік Львівська міська рада заклала 600 тис. грн на ремонт даху цього храму.
Як інформує Центр міської історії Центрально-Східної Європи з посиланням на краєзнавця Ігоря Мельника, церква Івана Золотоустого – колишній монастир Францисканок Найсвятішого Причастя і костел Найсвятішого Серця Ісуса. Комплекс храму і монастиря є пам’яткою архітектури місцевого значення, охоронний № 1624. Основні споруди церкви будовані у 1877—1889 роках у поєднанні неороманського, неоготичного і аркадового стилів за проектом Юліана Захаревича.