chrome firefox opera safari iexplorer

У метро хочуть транслювати звуки природи і спокійну музику

15 жовтня 2013 о 09:45

Київський метрополітен хочуть зробити не тільки найбільш зручним і безпечним видом транспорту, але і позитивним. У підземці розглядають можливість транслювати релаксуючу музику і навіть звуки природи, пишуть «Вести».

Надихаються досвідом Баку, де після прибуття на станцію грає певна мелодія, і Москви, в підземці якої на Новий рік лунали «зимові звуки» — скрип снігу, виття хуртовини і вітру.

«Наші фахівці вже протестували звуки природи (спів птахів, шум лісу, дзюрчання струмка) на ескалаторних переходах. Однак експеримент був не дуже вдалим. Шуми самого метро перебивали і спотворювали звуки. Не скрізь була потрібна акустика або аудіотехніка . Якщо дзюрчання струмка більш-менш було чутно, то спів птаха перетворювався на какофонію», — розповіла прес-секретар київського метро Наталія Шумак. Зараз на підприємстві хочуть повторити експеримент на платформах.

У метрополітені запевняють, що відкриті до всіх креативних пропозицій від киян (тел. «гарячої лінії» 537-55-05).

«До музики є певні вимоги: вона повинна бути інструментальної, без слів, спокійною. Не можна перевантажувати слух пасажирів, адже в метро і так повно своїх звуків», — говорить Шумак.

До речі, ще наприкінці минулого року на ескалаторах грала музика. Однак після листа «Української ліги авторських і суміжних прав» з вимогою дотримуватися авторського права довелося її прибрати. Зараз з динаміків звучить тільки службова інформація та рекомендації для пасажирів.

Джерело: УНІАН
Розділи: Суспільство

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути