chrome firefox opera safari iexplorer

Український інститут національної пам'яті повертає радянські інтерпретації голодомору — історик

25 жовтня 2013 о 13:08

Український інститут національної пам'яті (УІНП) вирішив відродити стару ідею про Голодомор як «вигадки ЦРУ».

Про це розповів історик, голова Державного архіву СБУ у 2008-10 рр. Володимир В’ятрович на круглому столі «Голодомор в Україні 1932—1933 років: відображення та інтерпретації в історії, літературі та мистецтві» в Києві.

«Ще довго після Голодомору люди отримували вироки за розголошення інформації про події в Україні в 1932—1933 роках, — зазначив екс-голова архіву СБУ. — Остання відома кримінальна справа заведена в липні 1945 року, вже після Другої світової війни, проти харківської вчительки Олександри Радченко, яку засудили до 10 років таборів».

На думку В'ятровича, у діяльності сьогоднішньої влади в царині політики пам'яті спостерігається регрес.

«Спочатку ми досягли того, що почали говорити про Голодомор, досягнули того, що кваліфікували його як про геноцид, — заявив історик. — Тепер на найвищому державному рівні відкинули концепцію геноциду. А нинішній директор УІНП [Валерій Солдатенко - ІП] докладає величезних зусиль, щоб довести, що Голодомор — неправильний термін. Мовляв, давайте його замінимо на нейтральне слово „голод“, яке не передбачає зумисної організації».

За словами В'ятровича, заступник директора УІНП Дмитро Вєдєнєєв у своїй новій книзі «Заручниця глобального протистояння» «взагалі ретранслює давно забуті тези радянського КГБ про те, що концепція 
Голодомору була вигадкою ЦРУ та інструментом боротьби проти радянської влади під час холодної війни».

Як відомо, Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору, створений у 2010 році, вже розпочав підготовку до проведення пам’ятних заходів 23 листопада, до 80-х роковин Голодомор-геноциду 1932-33 років.

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути