chrome firefox opera safari iexplorer

Звернення вченої ради філологічного факультету до НАН України

30 жовтня 2013 о 10:30

Вчена рада філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка звернулася до президента та президії НАН України, до відділу історії філософії і права НАН України з вимогою не допустити ліквідації провідною науковою установою для фундаментальних досліджень українського етногенезу Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, що є провідною науковою установою для фундаментальних досліджень українського етногенезу
Зокрема, у зверненні йдеться (текст подано повністю):

«За короткий час своєї діяльності в незалежній Україні завдяки організаційно-науковому талантові його незмінного директора, члена-кореспондента Національної академії наук України світлої пам’яті Павла Степановича Соханя та титанічній дослідницько-подвижницькій праці багатолітнього директора Львівського відділення Інституту професора Ярослава Дашкевича Інститут сформувався як потужна академічна установа із чіткою програмою розвитку новітніх гуманітаристичних студій і ґрунтовним джерелознавчим доробком. 

Тяглість своєї історії Інститут веде з 1843 року від часу створення Київської археографічної комісії, у якій працював апостол українського націєтворення Тарас Шевченко. Вважаємо, що знищення Інституту напередодні відзначення 200-літнього Шевченкового ювілею стане цинічним антиукраїнським та антидержавницьким актом. Ми переконані, що Президія Національної академії наук України повинна категорично відмовитись від злочинних антиукраїнських традицій тоталітарного режиму, який зліквідував спершу Археографічну комісію ВУАН разом із її засновником М.С. Грушевським, а потім, у 1972 році, придушуючи паростки національно-духовного піднесення, заборонив діяльність Археографічної комісії академії наук України. 

Висловлюючи підтримку на захист Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, з яким філологічний факультет ЛНУ імені Івана Франка має тривалу й продуктивну наукову співпрацю, наголошуємо: ліквідація наукових інституцій, що були створені в перші роки відновлення української державності для заповнення історичного вакууму і духовного відродження українства, призведе до втрати вагомих надбань нашої незалежності». 

Під текстом звернення підписалися члени вченої ради філологічного факультету: Гарасим Ярослав Іванович (голова ради), Сеник Любомир Тадейович (заступник голови ради), Албул Ольга Ананіївна, Бацевич Флорій Сергійович, Захлюпана Ніна Михайлівна, Будний Василь Володимирович, Ванчушович Уляна Михайлівна, Яремчук Ірина Володимирівна, Гнатюк Михайло Іванович, Григорук Світлана Іллівна, Єременко Ірина Анатоліївна, Івашків Василь Михайлович, Ільницький Микола Миколайович, Кравчук Алла Миколаївна, Криса Богдана Семенівна, Купчинська Зоряна Олегівна, Лобур Надія Володимирівна, Мацюк Галина Петрівна, Пилипчук Святослав Михайлович, Підгорна Лілія Миколаївна (секретар ради), Працьовитий Володимир Степанович, Салига Тарас Юрійович, Сливинський Остап Тарасович, Хібеба Наталія Василівна, Станкевич Ніна Іванівна, Терлак Зеновій Михайлович, Чорнопиский Михайло Гнатович, Колодка Ігор Миколайович, Колодка Тарас Миколайович, Войтків Олег Михайлович, Осташ Марія Володимирівна.

Джерело: gazeta.lviv.ua
Розділи: Новини освіти

3 лютого

Інші дати
Євген Рудницький
1883 – український мовознавець, етнограф, співробітник Інституту мовознавства АН УРСР. Разом із С. Василевським та І. Кириченком уклав «Російсько-український словник» (1937).
Розгорнути
Народився Володимир Самійленко
(1864, с. Великі Сорочинці Полтавської обл. - 1925) - український письменник, перекладач. Автор збірок ліричних, патріотичних і сатиричних віршів "З поезій В. Самійленка", "Україні"; перекладав твори Гомера, Д. Байрона, А. Данте, П. Бомарше, П. Беранже, А. Франса.
Ми раді за прогрес, і то зо всіх країн Ми на вистави йдем з культурністю своєю. Коли ж той буде час, що більше, ніж маши, Ми виставим людей з високою душею?
Розгорнути
Максима
Ясна зоря - на мороз. Мороз наростає, зате день прибуває
Розгорнути
Народилася Любов Забашта
(1918, м. Прилуки Чернігівська область – 1990) – українська поетеса.
«Криниця мого дитинства, ти дзвониш відерцем рано, Кринице моїх світанків і перших дівочих мрій. Ти кличеш мене додому, ти пахнеш мені катраном, Моя дзвонкова кринице, дивися ж - не обмілій. Вертайте до неї знову крізь роки і сиві далі, Несіть їй свою тривогу і сонце своїх надій. Несіть їй синівну радість і вічні свої печалі, Моя дзвонкова кринице, дивися ж - не обмілій». (Любов Забашта)
Розгорнути
Народився Микола Будник
(1953, с.Скоболів Житомирська область – 2001) - бандурист, майстер народних музичних інстуремнтів, художник, поет. Автор підручника з виготовлення старосвітської бандури.
Розгорнути

Новини Дивитися всі