chrome firefox opera safari iexplorer

Бахчисарайський заповідник може ввійти до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

08 листопада 2013 о 14:25

Можливість включення КРУ «Бахчисарайський історико-культурний заповідник» до списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО планують розглянути в штаб-квартирі до лютого 2014 року. Про це стало відомо на робочій нараді під керівництвом заступника Голови Ради міністрів Криму Георгія Псарьова 6 листопада.

«Ви знаєте, що в Криму реалізується проект Євросоюзу «Диверсифікації та розвитку туризму», в рамках якого ми проводимо роботу з диверсифікації у сфері туризму. Одне з основних завдань — підготовка документації з включення Бахчисарайського історико-культурного заповідника до списку ЮНЕСКО. Рада міністрів у рамках своїх повноважень сприяє у вирішенні цього питання», — повідомив віце-прем’єр.

У свою чергу директор заповідника Валерій Науменко повідомив, що до теперішнього часу розроблено дві номінації — «Історичне середовище столиці кримських ханів у місті Бахчисараї» та «Печерні міста Кримської Готії». Інформаційне досьє з першої номінації знаходиться на експертизі у штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі.

На включення до списку Всесвітньої спадщини в першій номінації претендують декілька об’єктів археології та архітектури, які розташовано на території Бахчисараю. Зокрема, Ханський палац, Чуфут-Кале, історичний квартал Салачік з пам’ятниками архітектури — Зінджирлі-медресе та дюрбе Хаджи-Гірея. Крім того, до списку ЮНЕСКО можуть увійти мавзолеї Ескі-Дюрбе, дюрбе Великий восьмигранник, дюрбе Малий восьмигранник, дюрбе Мухаммед-Шах-Бея, кубовидне дюрбе Ахмед-бея.

Інфодосьє з другої номінації знаходиться у стадії розробки. Завершити цю роботу планують до літа 2015 року

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути