Жителі України витрачають на товари та послуги до 80% від своїх доходів, тоді як у Європі всього 30-40%.

Про це йдеться в дослідженні консалтингової компанії Jones Lang LaSalle, передає «Комерсант-Україна».

Згідно з дослідженням, за обсягом річних споживчих витрат Київ займає останнє місце серед 57 міст Європи.

У середньому, на рік житель столиці витрачає на товари і послуги 3,6 тисяч євро. Жителі Москви і Санкт-Петербурга витрачають 11 тисяч євро і 6,3 тисяч євро відповідно.

Експерти відзначають, що лідерами за купівельною спроможністю населення є жителі таких невеликих міст, як Цюріх 38,6 тисяч євро, Осло 35,3 тисяч євро і Люксембург 27,2 тисяч євро.

Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко відзначає, що кияни все ж витрачають більше зазначеної суми.

«Середня заробітна плата жителя столиці становить близько 6,3 тисяч гривень, враховуючи показники Держстату і тіньову економіку, яка за різними підрахунками становить до 45-50%. Тобто річний дохід становить 63 тисячі гривень, з яких він витрачає приблизно 50 тисяч гривень», — заявив Устенко.

При цьому жителі країн, що розвиваються витрачають на товари та послуги більше грошей, ніж жителі в розвинених країнах, відзначають дослідники.

У Києві цей показник у загальній структурі доходів населення становить 80% і вище, у містах Росії — до 75%, в ​​той час як у Європі — 30-40%.

«Такий розподіл пов'язаний зі звичками споживачів. У європейських містах значна частина заробітку населення йде на накопичення, тоді як у містах СНД жителі воліють витрачати» тут і зараз", — пояснили експерти.

Втім, Устенко говорить, що ситуація йде з точністю до навпаки.

«У європейських містах населення відкладає меншу частину від свого доходу, ніж в Україні. Останнє характерно для економіки ринків, що розвиваються. Норма заощадження в Україні зараз становить 10-20%, тоді як у Європі всього близько 10%», — відзначає директор Міжнародного фонду .

За його словами, наприклад, у США американці до фінансової та економічної кризи 2008—2009 років практично не робили заощаджень. Але після цього вони стали відкладати більше.

«Зараз українці також почали збільшувати накопичення. Згідно з опитуванням споживчі настрої почали знижуватися. Населення не розуміє, чого очікувати в майбутньому», — додає Устенко.

При зростанні обсягу роздрібних продажів, зафіксованих Держстатом, населення купує менше товарів, відзначають роздрібні оператори.