chrome firefox opera safari iexplorer

Українці витрачають в магазинах значно більше своїх доходів, ніж європейці

15 листопада 2013 о 10:27

Українці витрачають на товари та послуги до 80% від своїх доходів, а європейці всього 30-40%, говориться в дослідженні консалтингової компанії Jones Lang LaSalle. 

Згідно з даними дослідження, Київ виявився на останньому місці серед 57 міст Європи за обсягом річних споживчих витрат. В середньому в рік житель столиці віддає за товари і послуги 3,6 тис. євро (38,6 тис. гривень). Водночас жителі Москви (46-е місце) і Санкт-Петербурга (54) витрачають 11 тис. євро і 6,3 тис. євро відповідно, пише «Коммерсант-Украина».

У цілому лідерами з купівельної спроможності населення є жителі Цюріха (38,6 тис. євро), Осло (35,3 тис. євро) і Люксембургу (27,2 тис. євро). 

За словами виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка, кияни все-таки витрачають більше зазначеної суми. «Середня заробітна плата жителя столиці становить близько 6,3 тис. грн, враховуючи показники Держстату і тіньову економіку, яка за різними підрахунками складає до 45-50%. Тобто річний дохід становить 63 тис. грн, з яких він витрачає приблизно 50 тис. грн», — каже Устенко. 

Експерти JLL зазначають тенденцію, що жителі країн, що розвиваються, витрачають на товари і послуги більше грошей, ніж жителі розвинутих країнах. У столиці України цей показник в загальній структурі доходів становить 80% і вище, в Росії — до 75%, а в Європі — 30-40%. 

"Такий розподіл пов'язано зі звичками споживачів. В європейських містах значна частина заробітку населення йде на накопичення, тоді як у містах СНД жителі воліють витрачати «тут і зараз», — вважають в JLL.

А на думку українських експертів, ситуація з точністю до навпаки. «В європейських містах населення відкладає меншу частину свого доходу, ніж в Україні. Останнє характерно для економіки ринків, що розвиваються. Норма заощадження в Україні зараз становить 10-20%, тоді як в Європі всього близько 10%»,- говорить Устенко. 

Він зазначає, що, наприклад, у США американці до фінансової та економічної кризи 2008—2009 років практично не відкладали гроші, але після цього вони більше накопичувати. «Зараз українці також почали збільшувати накопичення. Згідно з опитуванням споживчі настрої почали знижуватися. Населення не розуміє, чого очікувати в майбутньому», — сказав Устенко. 

Тим часом роздрібні оператори говорять, що при зростанні обсягу роздрібних продажів, зафіксованих Держстатом, українці купують менше товарів. «Продажі в нашій мережі, якщо не враховувати відкриті у цьому році магазини, практично не ростуть. При цьому середній чек з початку року знизився на 4-6%», — повідомив топ-менеджер однієї з великих продуктових мереж. 

А ось в мережах побутової техніки та електроніки зазначають реальне зростання продажів. 

Раніше повідомлялося, що українці заробляють менше, ніж білоруси і казахи.

Джерело: ТСН
Розділи: Суспільство

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути