chrome firefox opera safari iexplorer

Вітчизняні науковці в межах проекту ЄС розроблять програму розвитку біомедицини в Україні

04 листопада 2013 о 11:54

Інститут молекулярної біології і генетики НАН України в межах європейського проекту СOMBIOM на грант, який він виграв у 2011 році, розробить програму розвитку біомедицини в Україні.

Про це в коментарі Укрінформу повідомила менеджер проекту, вчений секретар Інституту, кандидат біологічних наук Яніна Міщук.

«Проект СOMBIOM складається з п'яти робочих пакетів, і дуже велика частина роботи присвячена розвиткові біомедицини в Україні. Результатом за цим основним пакетом має стати стратегія розвитку Інституту. Але ми її розуміємо як спільну програму двох академій — Національної академії наук і Академії медичних наук України, — що вкаже шлях і нашому інституту в галузі біомедицини, і медикам та біологам, які працюють у цій галузі, щодо розробки пріоритетних в Україні напрямів і впровадження результатів наукових досліджень у медичну практику», — сказала Я.Міщук.

Вона розповіла, що Інститут молекулярної біології і генетики, розробляючи стратегію свого розвитку, провів восени «круглий стіл», на якому було вирішено звернутися у президії обох академій з пропозицією розробити спільну програму НАНУ і НАМНУ в галузі біомедицини, яка має спрямувати розвиток біомедицини в Україні. "Це буде внеском українських біомедиків у європейську науку. Такою програмою ми постараємося показати, що у своєму розвитку йдемо в ногу з європейськими пріоритетами — це одна з умов проекту СOMBIOM. Європейці дуже зацікавлені, щоб ми нікуди в бік не відхилилися — величезна країна, усе ще величезний, як вони вважають, науковий потенціал, тож вони зацікавлені, щоб ми крокували з ними в ногу ", — зазначила вчений секретар Інституту.

Відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу, вона пояснила, що Єврокомісія кожні п'ять, а тепер кожні сім років оголошує нову програму науково-технічного розвитку Європи, в якій визначає пріоритети співробітництва, правила подачі проектів і призначає конкурси. «Тобто вони визначають на п'ять років, що фінансуватимуть у науці і яким чином», — уточнила Міщук. Інститут молекулярної біології і генетики НАН України співпрацює з Євросоюзом ще починаючи з п'ятої рамкової програми, наразі закінчується сьома рамкова програма, а з 2014 року починається восьма, яка називатиметься «Горизонти 2020».

За словами Міщук, правила участі в ній обіцяють спростити, щоб науковці охочіше подавали проекти. Повертаючись до проекту СOMBIOM, вона поінформувала, що результати виконання всіх її пакетів, у тому числі програму розвитку біомедицини в Україні, має оцінити Єврокомісія. «Звісно, програма розвитку біомедицини в Україні є справою нашої країни. Для Єврокомісії важливо, що цей напрям в Україні існує, а пріоритети науково-технічного розвитку держави — це справа України. Тому ми, звичайно, дуже сподіваємося на підтримку наших керівних органів науки — і на Держінформнауки, і на Міністерства освіти і науки», — підсумувала Міщук. І

нститут молекулярної біології і генетики НАН України взяв участь у європейському конкурсі РП7, що проводився протягом 2010—2011 рр, та отримав фінансування на виконання проекту «Зміцнення співпраці між ЄС та Україною в галузі молекулярної біомедицини» (COMBIOM), в якому Інститут є координатором. Сума гранту становить 450 тис. євро, проект почався у грудні 2011 року, його тривалість 36 місяців. Партнерами Інституту молекулярної біології і генетики НАН України є Інститут Гюстава Руссі (Франція) та Міжнародний Інститут молекулярної і клітинної біології (Польща).

24 жовтня

Інші дати
24 жовтня святкують:
  • День Організації Об’єднаних Націй (День ООН).
  • Всесвітній день інформації про розвиток.
Розгорнути
Народився Микола Біляшівський
(1867, м. Умань – 1926) – український археолог, етнограф, мистецтвознавець, музейний діяч. Один із засновників та дійсний член Української Академії Наук. В 1902-1923 роках - організатор і директор Київського міського художньо-промислового і наукового музею (тепер Національний художній музей України).
Розгорнути
День пам’яті Лук’яна Кобилиці
(1812, смт. Путила, Чернівецька область – 1851) – український громадсько-політичний діяч, керівник селянських повстань 40-х років 19 ст. на Путильщині (Буковині). Очолив виступи селян 22 громад, які рішуче відмовлялися відробляти панщину, самочинно переобрали сільську старшину, висунули вимоги відкриття українських шкіл, вільного користування лісами і пасовиськами. Як депутат австрійського парламенту виступив за надання політичної автономії Буковині і приєднання її до Галичини, вимагав скасування кріпацтва і передачу селянам землі без викупу.
Розгорнути