chrome firefox opera safari iexplorer

Що втрачає держава і кожен українець через провал підписання угоди з ЄС — експерти

30 грудня 2013 о 10:35

Через не підписання угоди про асоціацію з ЄС із кожним днем Україна біднішає, йдеться у сюжеті ТСН.Тижня.

Що втрачає держава і кожен українець

Як відомо, зарплата залежить від прибутків підприємства, на якому працює людина. А прибутки залежать від загального стану економіки в Україні.

Нині ж держава втратила економічну репутацію. А це вдарить по кишені кожного. «Рейтинг нашої держави десь в стадії преддефолтній. Адже співпраця з Євросоюзом — це не лише питання експорту, це, в першу, чергу, залучення дешевих кредитів для українського сільгоспвиробника і дешевих способів інвестування», — каже президент асоціації «Клуб аграрного бізнесу» Алекс Ліссітса.

Для звичайного українського селянина чи фермера це означає — дешевший трактор. Тобто, якщо зараз у нас кредит на сільгосптехніку дають під 27% у гривні, у Євросоюзі аналогічна позика коштує лише під 1-2%. Навіть попри різницю в курсі, економія суттєва. Причому доступнішою стала б саме якісна техніка.

Що втрачає сільське господарство

Вже кілька років сільське господарство — найбагатша галузь і найбільший донор бюджету. Тобто саме завдяки аграріям наші кишені не спорожніли. Але після непідписання асоціації почали втрачати і вони.

Насамперед, йдеться про інвестиції і перспективні ринки збуту. Із загального експорту у 18 млрд дол. до Євросоюзу Україна продає майже третину сільгосппродукції — майже на 5 млрд дол. До Митного союзу — вдвічі менше. Угода про асоціацію дала би можливість аграріям постачати до Євросоюзу ще більше і на кращих умовах.

«За рахунок тільки розширення квот ми можемо щороку отримувати по 180 млн. євро. А взагалі у випадку підписання наша аграрна галузь — близько мільярда отримувала б додаткових прибутків. Це за рахунок розширення експорту», — зазначила керівник аналітичного департаменту консалтингової компанії Марія Колесник.

А для простих українців це означало би більш дешевші продукти з Європи і такої ж якості – українські.

Що втратили медики і пацієнти

Хворі українці втратили дешевші імпортні ліки. А медики – можливість працювати за вищими стандартами. Адже, фармацевтичну галузь нині в Україні вважають найкорумпованішою — це офіційні дані профільної міжнародної організації.

За даними Transparency International, хабарі і відкати — головне гальмо української економіки і поглинач народних коштів. У рейтингу корупції за цей рік Україна поряд із Папуа Новою Гвінеєю. Навіть в Уганді бізнес працює прозоріше, ніж у нас. Найчастіше крадуть — на державних закупівлях, каже директор організції Олексій Хмара.

Директор Transparency International Ukraine Олексій Хмара каже, що в країні відкати складають від 20 до 50%, а іноді навіть 70% — якщо мова йде, наприклад, про закупівлю медичних препаратів чи ліків. Загальний принцип, каже експерт, такий: приміром, якщо будують міст — вважайте, половинуу моста вкрали.

Що втратила металургія

Ті, хто працюють в металургії, втратили можливості і перспективи. За даними Держкомстату, зараз добувна і переробна промисловість у мінусах. До Європи постачаємо 5 млн тонн продукції за рік, до Митного союзу – вдвічі менше.

Росія все менш охоче купує український прокат, блокуючи українських виробників перевірками і митами. Постачання до Росії навряд чи зросте, навіть якщо ми вступимо до Митного союзу. З Європою ж правила прозорі, кажуть експерти.

Окрім того, твердять вони, повністю закрити ринок Митного союзу для українських товарів Росія не зможе. Водночас, прозорі європейські стандарти та інвестиції дадуть можливість модернізувати наше виробництво. Так, щоб економіка більше не залежала від ненадійного східного партнера.

Без потужних іноземних інвестицій модернізовувати вітчизняне виробництво – немає за що. Без модернізації ж економіка не зростатиме. А отже, не збільшуватимуться зарплати і пенсії.

Нагадаємо, майже половина українців проголосували б за вступ України до Євросоюзу, якби референдум відбувся зараз. Про це свідчать результати дослідження, проведеного фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та соціологічною службою Центру Разумкова.

 

 

Джерело: ТСН
Розділи: Аналітика