chrome firefox opera safari iexplorer

Світова преса про Україну: історична неминучість

11 грудня 2013 о 16:09

Репортажі про штурм Євромайдану і прогнози подальших кроків влади та демонстрантів в Україні — теми світової преси 11 грудня.

Після України, демократія прийде в Росію
"Росія, подібно до України, стане справжньою демократією " — такий заголовок статті американського політолога і колишнього радника президента США Джимі Картера з національної безпеки Збігнєва Бжезинського, яку опублікувала в середу Financial Times.

«Хоч би що сталося, події в Україні історично незворотні і геополітично трансформаційні. Швидше раніше, ніж пізніше, Україна по-справжньому стане частиною демократичної Європи; швидше пізніше, ніж раніше, Росія піде за нею, якщо тільки не ізолює себе і не перетвориться на напівзастійний пережиток імперіалізму», — пише Бжезинський.

Американський експерт вважає, що відданість українців державній незалежності стала політичною реальністю, про що, за його словами, свідчить «спонтанний сплеск українського самобутнього патріотизму, викликаний брехливістю корумпованого, зайнятого самозбагаченням і готового шукати захисту у Москви керівництва країни».

Як вважає Бжезінський, особливо це стосується української молоді, яка більше не відчуває себе пов'язаною лінгвістично й історично з «матір'ю-Росією».

«Швидше раніше, ніж пізніше, Україна по-справжньому стане частиною демократичної Європи; швидше пізніше, ніж раніше, Росія піде за нею, якщо тільки не ізолює себе і не перетвориться на напівзастійний пережиток імперіалізму»
Збігнєв Бжезінський для Financial Times

За два десятиліття незалежності, гордості у відкриванні заново української історії, веде далі колишній радник американського президента з національної безпеки, в Україні сформувався новий тип мислення, заснований не так на антиросійських настроях, а на усвідомленні власної європейської ідентичності.

«Ось чому, так чи інакше, Україна неминуче буде зближуватися з Європою», — пише Збігнєв Бжезинський у Financial Times.

У найближчі місяці, вважає автор, якась угода між Євросоюзом і Україною може бути підписана, і щоб цьому сприяти, «ЄС повинен бути більш сприйнятливий до потреб України в економічній та фінансовій допомоги».

Водночас, на думку Бжезінського, «українці мають усвідомити, що європейські платники податків не в захваті від перспективи оплачувати злочини і корупцію нинішньої київської еліти».

На думку політолога, нинішні події на Україні в довгостроковій перспективі нададуть великий вплив на ситуацію в Росії, керівництво якої плекає ностальгічні плани відродження колишньої радянської могутності.

«Українці мають усвідомити, що європейські платники податків не в захваті від перспективи оплачувати злочини і корупцію нинішньої київської еліти»

Однак, вважає Бжезінський, незважаючи на всі старання Кремля, йому навряд чи вдасться переконати лідерів колишніх радянських республік погодитися з власною другорядністю в очах Москви.

До того ж, сьогоднішня Росія не в змозі вдатися до силової реставрації колишньої імперії: вона занадто слабка, занадто відстала і занадто бідна, а демографічна криза лише погіршує ситуацію, підкреслює автор.

«Це лише питання часу — рано чи пізно еліті російського суспільства стане очевидно, що зусилля, що робляться твердою рукою Путіна, мають дуже обмежені шанси на успіх», — пророкує Бжезинський.

«Рано чи пізно він перестане бути президентом. І невдовзі після цього Росія — особливо її новий середній клас — дійде висновку, що єдиний шлях для країни, який має сенс, — теж стати по-справжньому сучасною, демократичною і, можливо, провідною європейською державою», — підсумовує Збігнєв Бжезинський у своїй статті на сторінці аналізу та коментарів Financial Times.

Криза поглиблюється...

Свідчення поглиблення політичної і соціальної кризи в Україні називає нічний штурм Євромайдану сьогоднішня New York Times.

«Через лічені години після прибуття до Києва на переговори з президентом Януковичем чільних західних дипломатів, які прагнуть не допустити скочування країни до політичного хаосу і поглиблення фінансової кризи, тисячі службовців міліції особливого призначення і військ МВС практично перекрили столицю в передсвітанковій темряв»

The New York Times

«Через лічені години після прибуття до Києва на переговори з президентом Януковичем чільних західних дипломатів, які прагнуть не допустити скочування країни до політичного хаосу і поглиблення фінансової кризи, тисячі службовців міліції особливого призначення і військ МВС практично перекрили столицю в передсвітанковій темряві», — пише американське видання.

Газета зазначає, що силовики намагалися розігнати протести після того, як верховна уповноважена ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки Кетрін Ештон протягом трьох з половиною годин вела переговори з українським президентом Януковичем.

Тож дипломатичні наслідки були негайні, пише New York Times. Уже вранці в середу Кетрін Ештон оприлюднила заяву, у якій написала, що влада дарма вдалася до дій під покриттям ночі.

Але держсекретар США Джон Керрі пішов далі, додає видання, і в нетипово різкій формі висловив «огиду» рішення української влади вжити силу

Обурення діями міліції

Штурму 11 грудня ніхто на Заході не чекав

Про спроби української міліції розчистити від протестувальників центр Києва пишуть британські Independent i Guardian, які вмістили фоторепортажі про буремні події в українській столиці.

«Демонстранти кричали „Ганьба!“ і співали державний гімн України, — пише кореспондент Independent. — Тисячі протестувальників, до яких упродовж ночі приєднувалися щораз то нові люди, багато годин тримали оборону, штовхаючи міліцію назад».

Видання цитує одного з опозиційних лідерів Арсенія Яценюка, який закликав до багатомільйонного протесту в Києві, передрікаючи падіння режиму президента Януковича.

«Це було найдурніше, що могла зробити влада — розчистити майдан, коли тут перебуває Кетрін Ештон»

Інше британське видання — Guardian — додає, що спроба розгону демонстрантів була здійснена в досі найхолоднішу ніч, коли температура впала до -13C.

Кореспондент газети пише, що кілька міліціонерів підтвердили, що отримали наказ розчистити барикади з периметру Майдану, але не розганяти наметове містечко протестувальників.

Газета вмістила фото виснаженого Віталія Кличка, який став одним із ключових лідерів масових протестів.

«Це було найдурніше, що могла зробити влада, — цитує Кличка газета. — Розчистити майдан, коли тут перебуває Кетрін Ештон. Люди не хочуть жити в поліційній державі».

Віталій Кличко сказав, що передасть баронесі Ештон стурбованість долею поранених і затриманих під час нічного штурму.
«Захід майдану не поможе»

Такий заголовок статті в російській «Независимой газете».

«Відповіддю Вашингтону може стати вчорашня заява Держдуми, в якій західним політикам запропоновано не втручатися у внутрішні справи України»

Автор статті пише про те, що перед приїздом до Києва заступник держсекретаря США Вікторія Нуланд відвідала Москву, де заявила, що Вашингтон підтримує європейський вибір України, і запропонувала російському керівництву сприяти мирному вирішенню української кризи.

«Відповіддю Вашингтону може стати вчорашня заява Держдуми, в якій західним політикам запропоновано не втручатися у внутрішні справи України», — пише «Независимая газета».

У Києві вважають: Нуланд не випадково згадала РФ в контексті українських подій. «Дії влади наводять на думку , що радниками Януковича можуть бути зовнішні сили, що діють за схемою, яка не враховує місцевих реалій», — цитує автор статті експерта Віталія Балу.

«Вони, можливо, не розуміють, що мова йде не про конфлікт опозиції і влади, а про справжній народний протестний рух, який неможливо знищити штурмом майдану», — сказав газеті керівник Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.

Він уточнив, що, на відміну від Помаранчевої революції 2004 року, опозиційні політики зараз не використовують акцію протесту як інструмент досягнення своїх політичних цілей, а «навпаки, це суспільство тепер використовує опозицію як інструмент для вирішення всеохоплюючої кризи — політичної, економічної і соціальної».

Джерело: BBC
Розділи: Суспільство

23 грудня

Інші дати
Народився Степан Тимошенко
(1878, с.Шпотівка, Сумська область – 1972) – український вчений у галузі механіки. Автор фундаментальних праць з теорії опору матеріалів, теорії пружності та коливань. Один із організаторів і перших академіків Української академії наук. Основоположник школи прикладної механіки в США.
Розгорнути