Нереальність головних економічних показників, закладених до бюджету, протиріччя із Бюджетним та Податковим кодексом та іншими законами України та інші вади бюджету 2013 року перейшли і у проект бюджету на 2014 рік.
Які прогнози, таке і виконання?
Проект бюджету на 2014 рік розрахований на прогнозі, що цього року українська економіка зросте на 3% при інфляції у 4,3%.
Коли 18 грудня минулого року уряд подав на розгляд парламенту останню версію проекту бюджет на 2014 рік, прем'єр-міністр Микола Азаров заявив, що він буде «збалансованим та реалістичним».
У документах, які уряд подав до парламенту разом із проектом бюджету, неодноразово наголошується, що минулорічні «очікування щодо відновлення економіки та покращення кон'юнктури на світових фінансових та товарних ринках не виправдалися».
Проте причиною цього український уряд називає «глобальну нестабільність у розвинених державах». Пояснюючи, чому реальні економічні показники 2013 року виявилися дуже далекими від тих, що були закладені у бюджеті на 2013 рік, уряд подає детальну інформацію про проблеми у економіках провідних держав світу.
У Головному науково-експертному управлінні (ГНЕУ) Верховної Ради називають «неоднозначними» урядові прогнози макропоказників на 2014 рік. Але головне занепокоєння експертів викликає ключовий показник — зростання ВВП, «який видається дещо завищеним з огляду на негативні тенденції в економіці України у 2013 році».
Із заходів активізації української економіки у 2014 році та покриття дефіциту бюджету уряд називає приватизацію (план із якої у 2013 році було виконано менше, ніж на 10%), покриття дефіциту «Нафтогазу» на 14,9 млрд грн державними облігаціями, збільшення статутного капіталу «Українського банку реконструкції та розвитку» на 5 млрд грн так само за рахунок випуску облігацій, а також державні гарантії під інвестиційні проекти на 50 млрд грн.
Показово, що статті проекту бюджету, у яких передбачені ці заходи, у ГНЕУ називають такими, що «містять значні ризики зростання боргового навантаження».
Згідно із бюджетом на 2013 рік, українська економіка мала зрости на 3,4%. Офіційної статистики підсумків року наразі немає, але за даними Державної служби статистики у ІІІ кварталі ВВП країни скоротився на 1,3%.
Через нереальність прогнозів головних макропоказників, за оперативними даними, держава недорахувалася 32,4 млрд гривень бюджетних доходів.
Вже у вересні 2013 року почалися Клацнути затримки із виплатою низки бюджетних платежів — лікарняних, «декретних» та інших, а під кінець року економічні труднощі змусили Київ відмовитися від підписання Угоди про асоціацію з ЄС та укласти нові угоди із Росією, зокрема, і про отримання позики на 15 млрд дол.
Перманентні протиріччя і порушення
У своїх висновках до розробленого урядом проекту бюджету Головне науково-експертне управління Верховної Ради наголошує, що цим законопроектом «продовжена багаторічна негативна практика», коли законом про бюджет призупиняється дія інших законів України, що «суперечить численним рішенням Конституційного Суду України».
Обіцяного зменшення податків у 2014 році не буде
Наприклад, згідно із ухваленим наприкінці 2010 року новим Податковим кодексом, з 1 січня 2014 року ставка податку на прибуток мала знизитися з 19% до 16%, а ПДВ — з 20% до 17%. Замість цього ПДВ залишиться незмінним, а податок на прибуток зменшиться лише на 1% — до 18%.
Втім, Податковий кодекс також передбачає, що зміни до його положень можуть вноситися лише відповідними спеціальними законами, і аж ніяк не законом про бюджет.
Крім того, у Податковому кодексі було задекларовано і принцип стабільності податкового законодавства, згідно із яким зміни у порядку стягнення податків не можуть відбуватися менше, ніж за півроку до того, як вони стануть чинними.
Проте цей принцип Податкового кодексу постійно порушується в Україні, що негативно позначається на інвестиційному кліматі країни, де бізнес не може робити прогнози навіть щодо того, які податки доведеться платити у тому чи іншому році.
Тоді як у проекті бюджету на 2014 рік уряд зобов'язує Нацбанк щоквартально перераховувати до бюджету не менше 5,7 млрд грн, Закон «Про Національний банк України» передбачає зовсім інший порядок поводження із доходами центрального банку країни. До того ж, як зауважують у ГНЕУ, «одержання прибутку не є метою діяльності Національного банку».
Ще одним протиріччям є надання Пенсійному фонду права залучати банківські кредити на покриття «тимчасових касових розривів». При цьому плата за ці кредити має погашатися із бюджету. Проте згідно із Бюджетним кодексом, такі «розриви» можуть покриватися лише за рахунок коштів державного казначейства.
Експерти управління також звертаються увагу на те, що проект бюджету знову подано до парламенту із порушенням вимог Бюджетного кодексу, згідно із яким парламент має опрацьовувати його ще з 15 вересня.
Готуємося до виборів 2015?
У документах, що додаються до проекту бюджету на 2014 рік, уряд визнає, що «виходячи із обмежених можливостей ресурсної частини бюджету, видаткова частина проекту бюджету є вкрай обмеженою, і спрямована на задоволення вкрай нагальних потреб». Проте соціальні виплати з бюджету мають надалі зростати.
Видатки на міліцію за президенства Віктора Януковича зросли на 6,5 млрд грн, тоді як видатки на медицину — лише на 2,9 млрд
Проте їхнє підвищення почнеться із другої половини року. З 1 липня прожитковий мінімум має зрости до 1207 грн, а з 1 жовтня — до 1256 грн (при 1176 грн на 1 січня 2014 року). Має підвищитися і мінімальна зарплатня — до 1250 грн з 1 липня, та 1301 грн з 1 жовтня 2014 року. Відповідно, зростуть пенсії та інші бюджетні соцвиплати, розміри яких прив'язані до показників мінімальних соціальних гарантій.
Втім, як йдеться у проекті бюджету на 2014 рік, «на основі моніторингу виконання Державного бюджету України за підсумками І півріччя 2014 року», уряд має «внести пропозиції щодо підвищення соціальних стандартів».
Згідно із проектом бюджету на 2014 рік, загальні видатки на МВС із загального та спеціального фонду бюджету мають зрости до 18,384 млрд грн. У 2010 році, коли Віктор Янукович став президентом України, видатки на МВС становили 11,8 млрд грн. Зростання видатків на головне силове відомство країни за чотири роки склало 6,5 млрд грн, тоді як видатки на медицину зросли лише на 2,9 млрд.
