chrome firefox opera safari iexplorer

Проект бюджету-2014 збільшує видатки на владу і заощаджує на хворих дітях

10 січня 2014 о 11:47

Аналіз проекту державного кошторису на 2014 рік дає підстави вважати, що однією з основних технологій влади буде масовий підкуп великих електоральних груп за допомогою бюджетних ресурсів.

Про це пише Андрій Скумін у статті «Українського тижня».

Зокрема, в проекті бюджеті 2014 року закладено збільшення фінансування місцевих державних адміністрацій (насамперед в оплаті праці), тобто тих органів, службовці яких безпосередньо працюють «у полі».

До прикладу, якщо на Харківську ОДА 2013 року планували видатки за загальним фондом на рівні 152,7 млн гривень (зокрема, на оплату праці 100,4 млн), то на 2014-й відповідна цифра становить 176,7 млн (із котрих 120 млн гривень — на зарплати). Аналогічною є картина видатків на органи виконавчої влади загальної компетенції в усіх областях.

«Звідси можна зробити висновок, що керівники місцевих державних адміністрацій додатково отримають 0,54 млрд гривень ресурсу (на 19,4% більше, ніж у 2013-му), з них 0,4 млрд гривень (на 21,6% більше проти минулого року) – додатково на оплату праці службовців МДА.

З огляду на те, що сьогодні посадовий оклад становить лише третину зарплати держслужбовця, а решту (у вигляді доплат, надбавок) йому видають за рішенням керівника, то бюджет 2014 року однозначно мотивуватиме персонал місцевих державних адміністрацій до виконання різного роду політичних завдань», — йдеться у статті.

Автор зауважує, що особливо цинічний вигляд «політичні» видатки, передбачені проектом держбюджету на 2014 рік, мають на тлі урізання соціальних.

До прикладу, на заходи з реабілітації хлопчиків та дівчаток із дитячим церебральним паралічем у 2014 році уряд Азарова — Арбузова запланував аж 675 тис гривень (проти 49,6 млн гривень у 2013-му).

«Так, діти-церебральники не ходять голосувати, але невже це причина для втрати елементарної людяності й співчуття?», — йдеться у статті.

Розділи: Аналітика

15 травня

Інші дати
Микола Країнський
1869 –  український психіатр і психолог. Відомий працями з патології епілепсії. Першим висунув гіпотезу про захисний характер епілептичного припадку, під час якого в організмі руйнуються накопичені отруйні речовини.
Розгорнути
Микола Соловцов (Федоров)
1857 –  театральний діяч, драматичний актор, режисер; фундатор першого стаціонарного театру у Києві (1891 р., тепер Національний академічний театр руської драми імені Лесі Українки).
Розгорнути
Народився Віктор Васнецов
(1848, с. Лоп'ял, Росія - 1926) - російський живописець. Один із авторів розписів у Володимирському соборі в Києві
Розгорнути
Народився Панас Саксаганський (Тобілевич)
(1859, с. Кам»яно-Костувате, Миколаївська область – 1940), український актор, режисер, драматург і педагог школи М.Кропивницького, корифей українського побутового театру.
«Сцена…— мій кумир, театр — священний храм для мене!» (Панас Саксаганський)
Розгорнути
Народився Михайло Булгаков
(1891, м. Київ - 1940) – письменник, драматург і театральний режисер. Автор романів «Біла гвардія», «Майстер і Маргарита», «Собаче серце».
«Ах, які зірки в Україні. От майже сім років живу в Москві, а все ж таки тягне мене на батьківщину. Серце щемить, хочеться іноді болісно в поїзд… і туди. Знову побачити яри, занесені снігом, Дніпро… Немає красивішого міста на світі, ніж Київ». (Михайло Булгаков)
Розгорнути
Народився Павло Скоропадський
(1873, м. Вісбаден, Німеччина - 1945) - український громадський, політичний і військовий діяч, гетьман Української Держави у 1918 році.
Розгорнути
Народився Ілля Мечников
(1845, с.Мечнікове Харківська область - 1916) - український науковець, один з основоположників еволюційної ембріології, порівняльної патології, імунології і мікробіології. Лауреат Нобелівської премії з медицини та фізіології 1908 року «За вивчення імунної системи».
Розгорнути

Новини Дивитися всі