chrome firefox opera safari iexplorer

Патріарх Філарет закликав владу припинити насильство і виконати вимоги народу

25 січня 2014 о 15:04

Якщо влада діє несправедливо, то церква не може стати на її бік. Про це заявив предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Таким чином він прокоментував події, які проходять в центрі Києва, пише DT.UA.

На думку предстоятеля, влада не повинна давати накази вбивати людей і тоді не буде відповіді з боку народу, не треба буде захищати своє життя.

«Чому народ не розходиться? Тому що народ не досяг своєї мети. А яка мета у народу? Мета — влада не штурмувати, а увійти асоційованим членом до Європейського Союзу. Ось мета України», — сказав Філарет в інтерв'ю «Радіо Свобода».

Як відзначить патріарх, народ вже подолав страх смерті. «Вони вже смерті, куль не бояться. Вони готові віддати своє життя. А це вже народ непереможний. Тому ми закликаємо до миру, згоди, але закликаємо також до справедливості, що обманювати народ не треба», — сказав він.

«Якщо ми входимо в Європу, то ми не входимо в Митний союз, відпадає Росія як діючий фактор. Україна зберігає свою незалежність, свою свободу. Якщо ми приєднуємося до Росії — ми йдемо в неволю — нову неволю. А якщо ми приєднуємося до Європи — ми до вільних держав приєднуємося. І таким чином ми зберігаємо свою державність. І ми хочемо жити в демократичній країні, як живуть народи Європи», — заявив патріарх.

Філарет нагадав слова Ісуса христа: «Хто взяв меч, той від меча й загине». «Так, може застосувати силу і Майдан, але він хоче мирно вирішувати питання. А почали вбивати з боку „Беркуту“, правда? Тоді на силу відповідають силою. І захищають себе. Для чого будують барикади? Для того щоб захистити себе. Від кого? Від „Беркута“. Тому що „Беркут“ побив студентів. „Беркут“ у журналістів стріляв. Тому припинення насильства — це перша умова. Насильство з обох сторін — і з боку правоохоронних органів, і з боку Майдану, щоб не проливалася кров. А далі треба виконувати ті умови, які ставить не опозиція, а які ставить народ. Тому що народ може не прийняти і опозицію, якщо вона не виконує волю народу. Для цього треба прислухатися до народу, не тільки до того, який стоїть на Майдані. А треба прислухатися до волі всього українського народу», — підкреслив глава Київського патріархату.

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути