Сьогодні вкрай необхідно розробити документ політико-правового характеру, умовно кажучи, політичну угоду щодо визначення шляхів виходу із гострої суспільно-політичної кризи, що склалася в Україні. Суб’єктами підписання такої угоди мають бути Президент та уповноважені ним особи, лідери опозиційних фракцій за умови, що в статусі спостерігачів будуть уповноважені представники Майдану.
В такій політичній угоді мають бути зафіксовані та визначені поетапно кроки для входу із кризи. Микола Томенко запропонував 7 таких кроків (умов).
Перший крок – це звільнення людей, які перебувають у СІЗО за участь в акціях протесту. І тоді на наступний день після звільнення усіх «заручників» Майдану, мають бути звільнені вулиця Грушевського та адмінбудівлі, вважає політик.
Друга важлива умова у цій ситуації – це відповідальність міліції і спецпризначенців за побиття людей, вбивства, тортури та перешкоджання професійній діяльності журналістів. Ті, хто давав вказівку це робити, або ті, хто її виконував, мають понести відповідальність за ці злочини.
Третій крок – це нова Конституція. Якнайшвидше потрібно повернутися до варіанту Конституції 2004 року і, легітимізувавши парламентсько-президентську модель, паралельно вносити зміни до неї, наприклад, щодо реформування місцевого самоврядування, європейських адекватних повноважень Генпрокуратури тощо.
Четверта умова – формування нової більшості в парламенті. Тут є кілька варіантів. Перший варіант – «європейської більшості», яка би складалася з опозиційних депутатів, позафракційних та частини проєвропейсько налаштованих депутатів Партії регіонів. Проте, на мою думку, найбільш реальним на сьогодні є варіант тимчасової, ситуативної більшості, яка би до президентської виборчої кампанії домовлялася про голосування за певні необхідні рішення на ситуативній основі.
П’ятий крок – це новий Уряд. Коаліційний уряд є маловірогідним. А тому, скоріш за все, треба створювати технократичний уряд з числа уповноважених високого рівня фахівців, які свідомо йдуть на роботу в Кабінет Міністрів, який виконує чітко поставлені перед ним функції, скажімо, до президентської кампанії. При цьому, усі члени цього перехідного Уряду публічно мусять гарантувати, що вони не будуть учасниками майбутньої президентської кампанії.
Шоста умова – це демократичні президентські вибори. У цьому питанні важливо змінити склад ЦВК та вийти на спільну позицію щодо змін до Закону про вибори Президента.
Сьомий крок – це активна діяльність для підписання Угоди про асоціацію з ЄС, що можливо лише після виконання попередніх шести умов.
Враховуючи загальну недовіру між владою і опозицією, лише їхні взаємні зобов’язання за участі міжнародних та українських гарантів дадуть можливість почати реальний вихід з кризи. Бо дискусія стосовно одного чи іншого елементу виходу з кризи вже показала свою безперспективність.
Микола Томенко, народний депутат України
