chrome firefox opera safari iexplorer

На барикадах найбільше читають Василя Шкляра, Ліну Костенко та Біблію

05 лютого 2014 о 10:22

За тиждень відтоді, як в Українському домі було облаштовано «Бібліотеку Майдану», її просто засипали книжками. Почалося все з кількох видань, які принесли кияни, щоб у момент відпочинку мітингувальникам було що почитати. Нині фонд бібліотеки — близько 5 тисяч примірників, пише Україна молода.

«На Майдані є місце Духу (сцена і навколо), місце Сили (вулиця Грушевського), має бути місце Розуму. Коли активісти взяли Український дім, я вирішив, що з нього можна зробити Культурний центр, і привіз туди трохи книжок», — розповідає про появу бібліотеки Майдану її засновник — маркетолог Віктор із Дніпропетровська. Він створив Фейсбук–спільноту «Бібліотека Майдану», завдяки цьому знайшлися не лише книжки, а ще й стелажі.

Поруч зі стелажами — справжня барикада з паперових коробок. У них — ще 2 тисячі книжок, які невдовзі відправлять у сільські бібліотеки. Сьогодні в книгозбірні працюють близько 20 добровольців — по 5–6 на зміну. А ще, як і в справжніх книгозбірнях, тут є власний штамп — «Бібліотека Майдану» та правила.

Щоб почитати книжку, потрібно взяти папірець, написати на ньому «Чесне слово» і вкинути в спеціальну скриньку. За повернуте видання читача нагороджують цукеркою.

До бібліотеки регулярно запрошують письменників. У понеділок тут відбулася зустріч із Василем Шкляром — автором роману «Чорний ворон». «Плануємо і надалі літературні вечори проводити», — ділиться планами Анжеліка, яка працює волонтером уже тиждень. За цей час добре вивчила уподобання революціонерів. «Найбільшим попитом користуються історична література, книжки про бойові мистецтва і самооборону, про Рух опору і Конституція. А найпопулярніші автори — Василь Шкляр, Андрій Кокотюха і Ліна Костенко. Часто питають Біблію», — розповідає дівчина.

Майбутній юрист Владислав Петров дізнався про книгозбірню завдяки її сторінці у «Фейсбуцi» і, не вагаючись, приніс сюди кілька книжок — «Тріумфальну арку» Ремарка, фантастику і біографію Черчілля. «Черчілль — приклад сильного керівника держави. Я вважаю, що книжка про нього буде корисною майданівцям. А «Тріумфальна арка» вчить любити життя», — каже хлопець.

Тепер «Бібліотека Майдану» закликає небайдужих приносити ще й шахи, шашки, настільні ігри.

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути