chrome firefox opera safari iexplorer

Docudays UA відкриває «Живу бібліотеку»

21 березня 2014 о 15:15

З 22 по 27 березня столичний Будинок кіно (вул. Саксаганського, 6) буде приймати «Живу бібліотеку» – унікальний просвітницький проект, взяти участь  в якому зможуть усі охочі. Адреса та час обрані не випадково: вже традиційно бібліотека стане частиною Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA.

Як у звичайній бібліотеці, читачі можуть вибрати і прочитати книгу на цікаву для них тему. Так, у «Живий бібліотеці» буде можливість вибрати людину-«книгу» з важливим та цікавим життєвим досвідом і поставити їй найрізноманітніші запитання.

«Книжками» є люди, щодо котрих у суспільстві існують певні упередження – зазвичай це представники та представниці етнічних, релігійних меншин, ЛҐБТ-спільноти (лесбійки, ґеї, бісексуал(к)и та трансгендер(к)и), певних професійних груп, а також люди, про особливості життя яких небагато відомо широкому загалові (як, наприклад, вимушені переселенці та переселенки) або ж постаті, тим чи іншим чином взаємодіючі з переліченими групами меншин (наприклад, фемініст(к)и, правозахисники).

«Євромайдан змінив всіх нас. День за днем протягом цих чотирьох місяців ми з вами зустрічали все нових і нових людей. З кимось стали близькими друзями і подругами, часто – перевіреними в близьких до бойових ситуаціях. З кимось зустрічі були зовсім короткими, але надовго запам’яталися. Весь Майдан став місцем для Зустрічі – і в цьому він, фактично, схожий на «Живу бібліотеку». Кожна з таких зустрічей показувала нам приклади сили духу та людської гідності самих різних людей – різних за походженням, положенням, громадянством, релігійними поглядами, формами участі в Євромайдані… Ми хочемо, щоб «Жива бібліотека» допомогла продовжити такі відкриття. Ми з вами стоїмо на порозі невідомості: історія робиться тут і зараз, і робимо її ми з вами, в тому числі – ті люди , про яких ми мало знаємо. Хто до початку березня говорив про вимушених переселенців? В Україні не було досвіду спілкування з ними за всі 23 роки незалежності. Хто знав про те, як живе кримсько-татарська громада? Сьогодні ми кожен день чуємо про неї в новинах. Проте новини не дають нам відчуття зустрічі. Цього року для нас особливо важливо, щоб люди, котрі прийшли в «Живу бібліотеку», змогли приділити особливу увагу «Живим книжками» – кримським татаркам і татарам, правозахисницям і правозахисникам, учасницям і учасникам антивоєнних протестів і, зрозуміло, всім іншим книжкам» – коментує Олександра Назарова, кураторка «Живої бібліотеки».

Перша «Жива бібліотека» з’явилася 13 років тому в Данії, на музичному фестивалі Roskilde. Її концепцію розробила данська неурядова молодіжна організація «Зупини насильство» (Stop the Violence). Відтоді ця ідея поширилася в усьому світі, була втілена в життя в Україні та кількох десятках країн. Бібліотека супроводжує Docudays UA вже третій рік.

Бібліотека діє абсолютно безкоштовно, однак «читачі» повинні дотримуватися певних правил: за раз можна спілкуватися з однією «книгою», найкраще — з тією, яка найменше подобається. Повернути її назад у бібліотеку потрібно в такому ж фізичному та психічному стані. Звичайно ж, у «Живій бібліотеці» не буває дурних, незручних або гострих питань; так само немає місця для образ – словесних чи фізичних.

Джерело: socportal.info
Розділи: Новини культури

16 квітня

Інші дати
Феодосій Федченко
1911 –  український метролог, фізик-експериментатор. Створив найточніший маятниковий годинник – астрономічний годинник Федченка (АГФ), яким оснащено більшість обсерваторій, станцій метро і телецентрів країн колишнього СРСР.
Розгорнути
Народився Борис Возницький
(1926, с. Ульбарів Рівненської обл. - 2012) - український мистецтвознавець, академік Української академії мистецтв, Герой України, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, заслужений працівник культури України та Польщі, президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ), доктор honoris causa.
Розгорнути
Народилася Христина Алчевська (Журавльова)
(1841, м.Борзна Чернігівська область – 1920) - український педагог, організатор народної освіти, популяризатор української мови, народної пісні, творчості Тараса Шевченка. У своїй садибі у Харкові у 1899 році встановила перший у світі пам»ятник Тарасу Шевченку.
«Людина, яка в час масової безграмотності, працю задля просвіти народу зробила девізом свого життя і залишилася вірною тому девізові”. (Микола Сумцов про Христину Алчевську)
Розгорнути