chrome firefox opera safari iexplorer

«Крим обійдеться Москві у п’ять мільярдів доларів на рік»

18 березня 2014 о 13:09

Росія таки хоче присвоїти собі Крим. Наплювавши на українське та міжнародне законодавство, на думку світової громадськості, на власну економіку. Разом з Кримом Україна ризикує позбутись і стратегічних об’єктів, що розташовані на території півострова. Самопроголошена кримська влада уже береться націоналізовувати державні підприємства. Як позначиться на економіці України втрата Криму?

«Як на мене, найбільшою економічною втратою для України буде “Чорноморнафтогаз”, який вирішили націоналізувати і передати під контроль “Газпрому”. В РФ розраховують, що ця компанія приноситиме їм п’ять мільярдів доларів на рік, – каже експерт Центру Разумкова Володимир Сіденко.

Україна може втратити також інфраструктуру у сфері відпочинку, транспортну інфраструктуру. У північному Криму є підприємства хімічної, харчової промисловості, розвинутий аграрний сектор. Головний актив, який втрачаємо – порти. Хоча я б не говорив так однозначно, що ми все це втратили. Ми можемо подавати у міжнародні суди. Найбільших втрат зазнає сам Крим. Підприємства, які працюють у Криму, орієнтовані на український ринок збуту. Куди вони діватимуть свою продукцію, коли український ринок буде закритий, незрозуміло. Одна з основних галузей економіки АРК – туризм. Хто туди поїде у найближчий рік-два, незрозуміло. Прісну воду вони також отримують з України. Якщо канал перестане працювати, це позначиться на їхньому сільському господарстві. Найбільший удар по Криму – його ніхто, крім РФ, не визнає. Тому про будь-які інвестиції, окрім російських, можна забути. Крим чекає доля Абхазії та Північної Осетії, які замість розвитку отримали цілковитий занепад”.

Найбільших втрат зазнають пересічні кримчани. Самопроголошена влада обіцяє провести повну інвентаризацію майна, включаючи житло. Документи на право власності, видані Україною, вони відмовляються визнавати. Тож довести, що квартира, у якій ти прожив усе життя, належить саме тобі, а не “освободітєлям”, буде важко. Громадяни невизнаного Криму не зможуть отримати візи для поїздок за кордон. Платити пенсії та соціальні допомоги з російського бюджету, як обіцяла російська влада спочатку, уже передумали. Тепер РФ потрібен піврічний перехідний термін. Поки що Мінсоцполітики України обіцяє платити соціальну допомогу та пенсії кримчанам. Але якщо півострів припинить сплачувати податки до центрального бюджету, логічно, що й виплати мають припинитись.

“Якщо говорити лише з економічної точки зору, то Украї­ні значно вигідніше втратити Крим, ніж Криму втратити Україну, – каже голова Комітету економістів України Андрій Новак. – Дві третини загального бюджету Криму та 80% бюджету Севастополя – дотації з центрального бюджету. Крим на 100% залежить від української енергосистеми, на 90% — від питної води, що постачають з України. Коли самопроголошена влада говорить про націоналізацію підприємств, вони лукавлять. Націоналізація майна проводиться за гроші. Тобто держава платить за націоналізацію майна за ринковими цінами, яке з тих чи інших причин треба повернути у державну власність. У кримському випадку йдеться не про націоналізацію, а про захоплення підприємств державної та приватної власності”.

Тим часом російські економісти почали підраховувати, у скільки їм обійдеться приєднання Криму. «Націлившись «відновити історичну справедливість», відкинувши Крим від України, Кремль навряд чи рахував прямі витрати на цей проект, – заявив директор російського Центру досліджень постіндустріального суспільства Владислав Іноземцев. – Крим обійдеться Москві в 4-5 млрд. дол. на рік. Але це не проблема, це тільки початок проблем».

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути