chrome firefox opera safari iexplorer

У Каневі за малюнками французького художника відбудували козацький храм

14 березня 2014 о 10:14

Біля підніжжя Чернечої гори у Каневі, де спочиває Тарас Шевченко, урочисто відкрили храм Покрови Пресвятої Богородиці, присвятивши цю подію 200–річчю з дня народження Кобзаря, пише Україна молода. 

«Ідея відродити цю дерев’яну церкву в нас виникла ще у 2004 році. Тоді наша колега, кандидат філологічних наук, заслужений працівник культури Зінаїда Тарахан–Береза знайшла в архівах Польщі малюнок цього храму французького художника Жана–Анрі Мюнца», — розповідає в.о. генерального директора Шевченківського Національного заповідника Василь Тулін.

За його словами, історія церкви, збудованої в XVIII сторіччі, була доволі трагічною. Адже спочатку її перенесли від підніжжя гори до Успенського собору, потім у Костянець (так колись називали населений пункт, що тепер є одним із мікрорайонів Канева), а пізніше церкву взагалі знищили.

Спорудженням храму займалися майстри з села Соколівка Косівського району Івано–Франківської області, а унікальний дерев’яний іконостас виготовили талановиті умільці з міста Золотоноша. Спонсором такої відбудови став черкаський бізнесмен Сергій Терещук. Свого часу, як він розповідає, його мати викладала українську мову та літературу, і Тарас Шевченко з малих літ для нього особисто багато значив, тож допомога у зведенні Тарасової церкви — саме так її тепер називають у народі — стала великою честю. «Ми наповнили цю церкву козацькими іконами, копії яких відтворили. Але сподіваємося, що згодом нам вдасться зібрати тут оригінальні козацькі ікони», — веде далі Василь Іванович.

На думку гендиректора Шевченківського заповідника, знаковим є те, що церкву Покрови Пресвятої Богородиці освячували представники всіх конфесій — Української православної церкви Київського та Московського патріархатів, Української автокефальної православної церкви та Української греко–католицької церкви. Тому канівчани сподіваються, що проведена ними спільна Божественна літургія стане початком об’єднання українських церков навколо Шевченкових заповітів.

А поки що Тарасова церква, наголошує пан Василь, є музейним об’єктом і не належить до жодної конфесії. Але при бажанні проводити свою службу у цьому храмі матимуть змогу всі конфесії.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути