chrome firefox opera safari iexplorer

Над підмурками Десятинної церкви збудують храм

09 жовтня 2012 о 10:00

На місці залишків Десятинної церкви планують будівництво храму. Відповідна концепція будівництва розроблена і віддана на погодження.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

«Над засипаними минулої осені підмурками храму Десятинної церкви вколотять палі, на яких буде встановлена бетонна плита метром завтовшки, що слугуватиме майданчиком для будівництва майбутньої церкви. Наскільки мені відомо, згаданий проект вже знаходиться в держекспертизі Мінрегіонбуду», — розповів О. Бригинець.

Таким чином, фундамент старої Десятинної церкви, який є пам’яткою, стане недосяжним для огляду, що суперечить законодавству. Безліч видатних діячів, включно з екс-президентами В. Ющенком та Л. Кравчуком зверталися до президента В. Януковича з нагадуванням, що згідно закону, самі підмурки і є пам’яткою. А відбудовувати храм недопустимо «оскільки не збереглося достовірних зображень і креслень храму, побудованого Володимиром. Будь-який проект, загалом кажучи, не буде мати нічого спільного з історичною пам’яткою…Окрім того, будівництво Десятинної церкви закриє можливості для повноцінного аналізу унікальних археологічних матеріалів, які історики могли б отримати з новими науковими інструментами».

«Археологи підтвердили, що до них звертався один з відомих архітекторів з проханням надати інформацію про те, де на їхню думку, навколо підмурків Десятинної церкви можна вбивати палі. Хоча і Спілка археологів, і голова КМДА О. Попов неодноразово заявляли, що ніяке будівництво на місці підмурків храму не допустять, їх слова не можуть сприйматися як гарантія. Адже Спілка архітекторів не має впливу на прийняття рішень, а голова КМДА вже не раз демонстрував схильність змінювати свою точку зору», — заявив О. Бригинець.

Депутат наголосив, що влада досить довгий час із різних боків намагалася підійти до будівництва новобуду на міс ці Десятинної церкви, але донедавна це були лише її фантазії. «На сьогодні вони можуть стати реальністю, оскільки плани перетворюються в конкретні проекти і дозволи», — висловив пересторогу О. Бригинець.

Голова комісії направив до очільника КМДА О. Попова та міністра культури М. Кулиняка депутатський запит з вимогою зробити офіційну заяву щодо зобов’язання дотриматися законодавства і не допустити будівництва на підмурках Десятинної церкви.

«Рідна країна»

2 жовтня

Інші дати
2 жовтня відзначають:
  • Міжнародний день соціального педагога.
  • Міжнародний день ненасильства.
Розгорнути
Богдан Стельмах 
1943 – український поет. Його вірші «Перший сніг», «Пшеничне перевесло», «Колиска вітру», «Запроси мене у сни», «Тільки раз цвіте любов» з музикою Івасюка й Білозіра стали загальнонаціональними шлягерами у виконанні гуртів Ватра, Океан Ельзи та Плач Єремії, виконавців Руслани й Олександра Пономарьова, Софії Ротару і Василя Зінкевича.
Розгорнути
Михайло Жук
1883 – український живописець, майстер станкової грамоти та кераміки. Автор робіт «Дівчина в кріслі», «Гуцул», «Портрет батька», хрестоматійних портретів М. Вороного, Г Нарбута, О. Мурашка.
Розгорнути
Михайло Іванов
1871 – український учений-тваринник, педагог, засновник експериментальних зоотехнічних станцій у заповіднику Асканія-Нова.
Розгорнути
Народився Йосип Бокшай
(1891, с. Кобилецька Поляна Закарпатської області. - 1975) - український живописець, майстер пейзажу. Спільно з А. Ерделі вперше на Закарпатті організував художню школу. Автор картин "Озеро в горах", "Синевир", "Полонина Рівна", "Зустріч на полонині"
Розгорнути
Народився Денис Січинський
(1865 - 1909) – композитор і хоровий диригент, перший професор музики у Галичині, музично-громадський діяч, педагог.
Розгорнути
Народився Іван Багряний
(1907 – 1963), український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч. Автор романів «Сад Гетсиманський», «Тигролови», поеми «Гуляй-Поле». Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (посмертно).
«Перейшов усі світи я — Є прекрасних мов багато, Але п е р ш о ю, як Мати, Серед мов одна лиш ти є. Ти велична і проста. Ти стара і вічно нова. Ти могутня, р і д н а м о в о ! Мово — пісня колискова. Мова — м а т е р і у с т а.» («Рідна Мова», 1937)
Розгорнути