chrome firefox opera safari iexplorer

Римо-католики 13 квітня святкують Пальмову неділю — Вхід Господній в Єрусалим

13 квітня 2014 о 09:22

13 квітня за Григоріанським календарем цьогоріч випадає початок Страсного тижня – Пальмова неділя. У вірмен це свято називається Цахказард – Пальмова неділя або Вхід Господній до Єрусалима.

Свято Входу Господнього в Єрусалим («Пальмова» неділя) відзначається за тиждень до Пасхи, в шосту неділю Великого Посту, пише РІСУ.

Свято символізує з одного боку визнання місії Ісуса Христа, а з іншого – прообраз входу Сина Людського в Рай.

Юдеї очікували, що Месія – Спаситель Ізраїлю – з'явиться на Великдень. В той час Юдея була під пануванням римлян, і очікували національного визволителя від іноземного панування.

Народ Єрусалиму, знаючи про воскресіння Лазаря, зустрічає Ісуса дуже урочисто. Ісус, показуючи, що він входить в Єрусалим з бажанням миру, а не війни, в'їжджає на ослі (на Сході в'їжджати в місто на ослі – символ миру, верхи на коні – символ війни).

Згадка про це свято зустрічається ще у Амвросія Медіоланського і Єпіфанія Кіпрського, а його зображення знаходять на саркофагах IV століття, проте остаточно в західній традиції свято ( лат. Die dominica in palmas – Пальмова неділя) встановлюється до VII століття. Існує думка, що вперше воно було відзначено в Єрусалимі.

У римо-католиків перед початком служби традиційно проводиться хода навколо храму або в самому храмі. Учасники ходи тримають в руках гілки (в південних країнах – пальмові, в північних – вербні або інші) і запалені свічки. Під час ходи співаються святкові антифони і гімн Христу-Царю. Процесія символічно представляє собою людей, що вийшли назустріч Спасителю під час Входу Господнього в Єрусалим.

Меса цього дня включає читання Страстей Господніх, які читаються крім цього дня тільки в Велику П'ятницю. Освячені на богослужінні гілки зберігаються в будинках віруючих до наступного Великого посту.

Існує традиція отримувати попіл для служби Попельної середи спаленням цих гілок.

Розділи: Традиції

21 лютого

Інші дати
Ігор Шамо
1925 – український композитор. Однаково успішно виступав у цілком різних видах, формах і жанрах музичної творчості. Народний артист України. Автор музики до гімну столиці – пісні «Києве мій»
Розгорнути
Володимир Малик (Сиченко)
1921 – український письменник, автор пригодницьких та історичних творів: «Посол Урус-шайтана», «Фірман султана», «Чорний вершник», «Шовковий шнурок», що склали тетралогію «Таємний посол»; «Князь Кий», «Черлені щити» та ін.
Розгорнути
Міжнародний день рідної мови
«Рідна мова дається народові Богом, а чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів». Василь Захарченко
Розгорнути
Народився Дмитро Нитченко (Чуб)
(1905, м. Зіньків Полтавської обл. - 1999) - український письменник, педагог, громадський діяч. Активний представник української діаспори в Австралії. Автор збірки оповідей "Живий Шевченко", книжок "Стежками пригод" та "Слідами Миклухи-Маклая", багатьох оповідань, віршів, нарисів про подорожі.
Розгорнути
Народився Вікентій Хвойка
(1850, с.Семин, Чехія - 1914) - український археолог чеського походження. Відкрив пам'ятки трипільської культури в селах Трипілля, Жуківці, Стайки на Київщині, зробив класифікацію пам'яток і встановив час її виникнення (4–3 тис. до н. е.).
Розгорнути
Народився Дмитро Мілютенко
(1899, м. Слов"янськ - 1966), український актор, народний артист СРСР. Ролі: Пузир ("Хазяїн" Карпенка-Карого), Хлопов ("Ревізор" Гоголя), Часник ("В степах України" Корнійчука).
Розгорнути

Новини Дивитися всі