chrome firefox opera safari iexplorer

Агресія Путіна захлинається, бо сучасне покоління українців росло на нових книгах, – історики

08 травня 2014 о 16:30

Агресія Путіна на сході України захлинається завдяки тому, що сучасне покоління виросло на нових українських підручниках історії, написаних на початку 90-х.

Про це йшлося 7 травня під час круглого столу «Друга світова війна у навчальних програмах та шкільних підручниках з історії», на якому українські науковці закликали політиків не втручатися у написання підручників з історії та нагадали, що Друга світова війна тривала і після травня. Обговорення було організоване Українським інститутом національної пам’яті та Міністерством освіти і науки України, повідомили сьогодні у Центрі досліджень визвольного руху.

Кандидат філософських наук, провідний науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті Олександр Штоквиш розповів, що із здобуття Україною незалежності почалися зрушення в історичній науці і в підручниках з історії: «Відбувся процес, який багато хто називає «націоналізацією історії» – виокремлення історії власного народу із загальноімперського, радянського контексту. Є дискусійні питання, але це необхідний процес, щоб народ, який щойно отримав незалежність, почав розуміти, що в нього є своя історія».

На думку науковця, завдяки тому, що протягом 90-х були написані українські підручники історії, сьогоднішнє покоління не реагує на путінські спроби апелювати до радянської ідентичності.

Кандидат історичних наук, директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович зазначив, що багато українських політиків вчилися не в українських школах і не за українськими підручниками. Тому не дивно, що дехто з них починає публічно проявляти невігластво в питаннях історії чи війни. «Мабуть, доречно було б говорити про курси для політиків, щоб вони розуміли, якою країною вони керують», – запропонував він.

«Завжди погано, коли у написання підручників втручається хтось, хто мало на цьому розуміється», – підкреслив кандидат історичних наук, заступник міністра освіти і науки України Павло Полянський.

Науковець нагадав, за міністра Дмитра Табачника вносилися правки, які суперечать загальному толерантному духу підручника. Якщо скрізь використовували термін «Друга світова війна», то у цих правках використовувався вже термін «Велика вітчизняна війна» і текст відрізнявся радянським наративом. При цьому Полянський додав, що Друга світова війна не закінчилась 8-9 травня, а тривала до 2 вересня 1945 року, і до того часу там гинули люди – як українці, так і представники інших народів. «Це науково неправильно – вилучити ці кілька місяців війни»– сказав Штоквиш.

У підручниках з історії зараз відбувається відмова від радянського наративу «Великої вітчизняної війни» і перехід до більш широкого трактування подій як Другої світової війни. Як пояснюють науковці, таке трактування логічне, бо для українців війна розпочалася не 22 червня 1941, а 1 вересня 1939, а той раніше – із захоплення Карпатської України. Це ще один привід, щоб подавати це як історію Другої світової війни.

Олександр Штоквиш вважає, що у радянських традиціях війна замальовується в чорно-білих тонах – «наші і вороги», але війна багатотонна, про неї не можна розповісти простою схемою. «Я проаналізував ряд підручників з історії для 10-11-х класів. У багатьох моментах позитивний виклад – учням не нав’язується думка, наводиться багато карт, фотографій, схем, документів, аналізуючи які дитина може зробити висновки сама», – зазначив історик.

За словами доктора історичних наук, професора, завідувача кафедри новітньої історії України Запорізького національного університету Федора Турченка, свій перший підручник він видав у 1994 році і з того часу постійно перебув під тиском, особливо з боку комуністів.

Турченко зазначив, що історики ще не виробили українське питання в Другій світовій війні: «Через це ми постійно перебуваємо в тіні Росії. Це вилилось у те, що президент сусідньої держави каже, що виграла війну Росія і росіяни. Я читав російські підручники, у темі про війну там немає українців та інших народів, які тоді входили до Радянського Союзу. Там є тільки Росія».

Джерело: Zik.ua
Розділи: Громадська думка

23 листопада

Інші дати
23 листопада відзначають:
  • День без покупок.
  • Чорна п’ятниця.
Розгорнути
Олександр Івченко
1903 – авіаконструктор, керівник розробки поршневих, пізніше турбореактивних двигунів для багатьох типів літаків, в т. ч. і літаків Як-40 і Ан-24. 1959 р. створив і очолив самостійне дослідне підприємство – Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес», з 1963 – його генеральний конструктор.
Розгорнути
Народився Микола Бунге
(1823, м.Київ – 1902) – вчений-економіст, державний діяч. Голова Кабінету Міністрів Російської імперії з 1887 до 1895 рр. За його керування бюджет вперше дістає статус документу обов'язкового до виконання всіма відомствами. У 1887 році добився скасування подушної податі з селян, за його ініціативою введено правила, що регламентували умови праці фабричних працівників. Підтримка М.Бунге розвитку індустрії України, іноземні інвестиції подвоїли видобуток вугілля в Донбасі та активно розвивали залізорудну промисловість Криворіжжя.
Розгорнути
Народився Микола Носов
(1908, м.Київ – 1976) – радянський письменник, автор знаменитої трилогії «Незнайко».
Розгорнути