Ми обрали Україну!
У найскладнішому за часи незалежності волевиявленні перемогу здобуло щире бажання жити у соборній і вільній державі
Ми всі віддали голос за краще майбутнє
ЧАС УСВІДОМЛЕННЯ
Наскільки вільно і прозоро українці зробили свій вибір — у розповідях наших власних кореспондентів з різних куточків країни
Без окупованого Криму. Без частини територій Донеччини й Луганщини, на яких оскаженілі терористи правлять кривавий бал, прикриваючись так званими «народними республіками». Однак вибори Президента відбулися. Вони стали найбільш демократичними за всю історію незалежності: без «каруселів», адмінресурсу та підтасовок.
Київ. Пропустіть бабусю!
Ірина ПОЛІЩУК,
«Урядовий кур’єр»
…Щойно відшуміла злива – й ті кияни, хто досі не проголосував, ринулися на виборчі дільниці. А назустріч – вмитою дощем вулицею – прошкували ті, хто вже виконав свій громадянський обов’язок. Ось хлопці й дівчата з прапорцями України. Веселі. А з дверей саме виходить подружжя у вишиванках, а поряд з ними – дівча років 5-6-ти, посміхається… Дорослі горді тим (це видно по виразу облич), що змогли зробити свій вибір без будь-чиїх «підказок» у вигляді аж надто нахабної агітації. Вже всередині цікавлюся у спостерігачів: «Це зараз стільки людей з’явилося (черга – аж у коридор)?» Бо на попередніх виборах, пригадую, після семи вечора на дільницях було майже порожньо. «Ні, – чую у відповідь, – йдуть з самісінького ранку, трохи менше було тільки коли дощ вперіщив…»
Справді, для киян ці вибори запам’ятаються насамперед чергами: стількох охочих висловити свою громадянську позицію столичні дільниці, мабуть, ще ніколи не бачили. Цікаво, що навіть молодь, яка зазвичай прокидається лише під обід, з самісінького ранку бігла на дільниці, а вже потім – у своїх справах. Це й зрозуміло – ці вибори особливі. За можливість висловитись на них заплачено занадто дорогою ціною, тому нарікати на кількагодинне стояння в чергах у більшості киян навіть на думку не спало.
Натомість люди спокійно і з розумінням ставились до інших, приміром, пропускали вперед батьків із маленькими дітками й стареньких, яким важко було довго знаходитись у душних приміщеннях. Так, свідком незвичної ситуації став і кореспондент «УК» (в черзі мені довелось простояти не менше години, тож час поспостерігати був): найбільше вразив хлопець традиційного «тітушківського» вигляду. Побачивши, як зовсім літня жінка мовчки прилаштовується у хвості черги, він підійшов до неї, взяв під руку, підвів до столу й попросив людей пропустити його «підшефну» бабусю…
Звісно, проблеми були: не скрізь навіть столів вистачало, в останній момент з виборів були зняті люди окремих політичних сил, що розцінюється експертами як спроба зірвати вибори, бракувало і самих кабінок для голосування, тож черги були і до них. Та чого варті такі дріб’язкові незручності у порівнянні з тими змінами, на які очікує вся країна після цих виборів?! І це розумів кожен, хто в неділю переступив поріг виборчої дільниці.
Закарпаття. «Погоду робили» угорці та трудові мігранти
Василь БЕДЗІР,
«Урядовий кур’єр»
На позачергових виборах Президента України За?карпаття відзначилося нижчою, ніж очікувалося, явкою виборців.
Утім, безпомилково можна стверджувати, що в гірських і передгірських районах на показник активності найбільше вплинули… трудові мігранти. Саме з цих регіонів особливо велика кількість людей їздить на заробітки, тож після великодніх свят більшість із них устигла виїхати; на дільниці прийшла незначна частина трудових мігрантів, а ще — члени їхніх родин.
Щодо округу, який об’єднує Берегівський і Виноградівський райони, то в ньому «погоду зробили» закарпатські угорці. У першому з них представництво цієї національної меншини в загальній структурі населення сягає близько половини, у другому — майже третину. Одна з причин пасивності виборців цих районів, вважають окремі експерти, — недостатня увага кандидатів у Президенти до вирішення національно-культурних проблем угорської меншини.
У цьому контексті варто згадати й про трудових мігрантів. З огляду на передвиборні програми кандидатів на найвищу посаду в державі, лише двоє з них згадали про тих співвітчизників, які працюють за кордоном. Слід створити умови для повернення заробітчан додому — про це мріють тисячі закарпатських сімей. За різними оцінками, за межі України у пошуках заробітку нині регулярно виїжджають від 200 до 700 тисяч закарпатців.
Проігнорували вибори члени релігійної громади свідків Бога Єгови, яка має значне представництво серед румунськомовного населення на півдні Рахівщини. За їхніми словами, брати участь у виборах їм не дозволяють релігійні переконання. Кажуть: «Єгова знає, котра людина гідна керувати суспільством». У райцентрі Перечин, де по вулиці Цегельній компактно проживають роми, на дільницю прийшла менш ніж третина виборців. Мовляв, не голосувати їм велів барон…
У симпатіях закарпатців соціологи не помилилися. А ось про те, що рівень підтримки кандидатури Петра Порошенка буде таким високим, ніхто й близько не передбачав. Вибори на всіх дільницях відбулися, і це зайвий раз підтверджує, що громадянський обов’язок у краї за Карпатами виконали на совість.
Волинь. Без спортсменів і печива
Валерій МЕЛЬНИК,
«Урядовий кур’єр»
На 64 виборчій дільниці 22 виборчого округу з центром у Луцьку голова — студент Луцького національного технічного університету Олександр Зуєв. Для нього як керівника ці вибори перші. Олександрові знання і бажання організовувати усе чітко і чесно підкріпила своїм досвідом секретар комісії Валентина Мисковець.
— Як триває процес? — звертаюся до них після того, як представився.
— Як і належить на виборах: спокійно, мирно, без скарг і нарікань! — впевнено відповідає Олександр. — Станом на 18 годину проголосували вже 72 відсотки.
— У минулі роки були різні «ліві» голосування, які попередні влади організовували заради збереження, вибачте за каламбур, своєї влади. Цього року щось подібне спостерігається?
— Ні! — твердо відповідає Валентина Мисковець. — Втім, поговоріть із нашими спостерігачами.
У групі тих, хто має наглядати за чесністю виборчого процесу, привертає увагу Михайло Дубель. Він, як з’ясувалося, представляє тут ВО «Свобода».
— У різних виборчих кампаніях беру участь із 1976 року. Отож можу порівнювати, — каже він. — Передусім скажу, що це волевиявлення громадян проходить надзвичайно активно. Люди йдуть не під дулом зброї, а з бажанням змінити життя на краще.
— А спортсмени з печивом не заїжджали? — цікавлюся у нього, натякаючи на відкріпні талони, липових «журналістів» та «каруселі» псевдовиборців, що в минулі роки автобусами їздили від дільниці до дільниці.
— Та ні! Тих досвідчене око бачить відразу, — відповідає спостерігач зі стажем. — А головне — суворішим щодо таких маніпуляцій стало законодавство. Без сумніву, ці вибори значно чесніші, ніж попередні.
Звісно, не обійшлося й без різних дрібних порушень. У Горохові, наприклад, ранкові засідання ДВК переривали… священики, які відвідували виборчі дільниці та благословляли людей на спокійні законні вибори.
Але це чи не найсерйозніше із зафіксованого. Інші ж дрібні порушення, на відміну від минулих років, не мали системного характеру. І, відповідно, не змогли спотворити виявлення волинян. Такої думки дотримується голова Волинської обласної державної адміністрації Григорій Пустовіт:
— Ці вибори й мали стати демократичними, легітимними і прозорими — такими, як ми їх і планували, — сказав він. — Адже нам потрібна правова Українська держава, а не «Україна ЛТД» для обслуговування купки олігархів.
Херсонщина. Виборці з Криму голосували за єдину країну
Василь ВАРЧИН
для «Урядового кур’єра»
Найбільш помітні споруди у багатонаціональній Ново?олексіївці Генічеського району — храм Покрови Пресвятої Богородиці й мечеть мусульман. Одначе сонячного недільного дня місцевий люд поспішав передусім не під релігійні склепіння молитися, а на виборчі дільниці — обирати нового Президента України.
Селище міського типу — за півкроку від півострова Чонгар, на якому нещодавно десантувалися російські окупанти, і за крок — від самого окупованого Криму. Тому на нинішні вибори у людей прикордонної зони особливі надії. Найперше сподівання на те, що новий Президент покладе край внутрішнім конфліктам, об’єднає Україну і визволить Крим із «братніх» обіймів.
У Новоолексіївку, заполонену щедрим травневим сонцем, як свіжий азовський вітер, увірвалася колона легковиків з українськими і кримськотатарськими прапорами. Автомобільні сирени, вигуки «Слава Україні!»… Обійми і сльози…
Із окупованого Криму сюди, на материк, приїхало півсотні кримських татар, аби не під грізними дулами чужих автоматів, а під мелодійні й близькі їхнім серцям звуки українських пісень віддати свій голос за чолового держави, яку вважають рідною.
Гостинні жителі Приазов’я подарували розчуленим кримчанам український стяг і кримськотатарський національний прапор. Разом із прапорами — у будинок культури, на виборчу дільницю №650196.
Гостей супроводжують численні українські й кримські газетярі й телевізійники. Допитуються, як доїхали, як їм там, в окупації. Не всі балакучі — не за себе, за рідних і близьких побоюються. Проте одна жінка висловила, що на душі накипіло: «Нас уже так зареабілітували, що гадаємо: що ще такого нові власті придумають, аби нас розтоптати. Наших лідерів переслідують. Кожен крок — стеження. Б’ють, убивають, крадуть людей, камери у репортерів вилучають. І ніхто не шукає злочинців. Щодня вигадують якісь закони. І забороняють на материк їхати. А чому сюди не можна?»
Ось така вона, нинішня вибіркова кримська демократія, ввезена на сонячний півострів на військових вантажівках і бойових машинах російської піхоти!
До кордону і на кордоні з материковою Україною кримських татар «фільтрували». Не забули вручити їм і циркуляр, яким застерегли від «публічних заходів на підтримку Президента України». Кримські татари — не з лякливих.
Серед виборців із Криму — дружина першого голови кримського Меджлісу, народного депутата України Мустафи Джемілєва Сафінар.
— Ми приїхали підтримати українців і Україну, частинкою якою себе відчуваємо, — каже Сафінар-ханум. — Хочемо, щоб Україна була незалежною, єдиною державою. А ще ми прибули сюди, щоб підтримати українців і сказати: бережіть і любіть Україну!
Сафінар-ханум підтримує голова Херсонського регіонального меджлісу Асан Алієв:
— Принципове питання — висловити свій погляд на події, що відбуваються в країні. Це дуже важливо — взяти участь у виборах легітимного (повторюю: легітимного!) Президента України. У всіх місцевих кримських татар дуже патріотичний дух. Останній тиждень перед виборами мені було багато дзвінків, зокрема із запитанням: за кого будемо голосувати? Вирішили голосувати за демократичні сили, за людей, які можуть очолити нашу країну.
Дніпропетровщина. Адмінресурсу не було
Наталія БІЛОВИЦЬКА,
«Урядовий кур’єр»
Усі 1776 виборчих дільниць регіону відкрилися вчасно і закрилися без порушень. Проголосували майже 1,5 мільйона жителів області — близько 56%.
Голова Дніпропетровської облдержадміністрації Ігор Коломойський зазначив, що у нього не було сумнівів щодо успішного проведення виборів. «Підготовка йшла повним ходом. Усі дільниці були готові, комісії — сформовано. Різні чутки ходили, але ми підготувалися до всіх варіантів. Тому побоювань у мене не було», — сказав він. За словами заступника голови ОДА Бориса Філатова, перед початком виборів була єдина проблема: комуністи почали масово виходити з територіальних виборчих комісій. «Але ми кинули клич, і волонтери — люди небайдужі — зайняли ці місця», — розповів він.
Обласна влада заявила, що не надає перевагу жодному з кандидатів і вперше за останні роки для всіх створено дійсно рівні умови, а спроби окремих політиків застосовувати партійні важелі в бюджетних організаціях жорстко припинялися. Відсутність адмінресурсу на Дніпропетровщині відзначили і громадські організації. Зокрема, виконавчий директор Дніпропетровського обласного відділення Комітету виборців України Станіслав Жолудєв підкреслив, що за умови відсутності адмінресурсу явка виборців у регіоні достатньо висока (за його даними, понад 60%), і цього року вперше не було організовано підвозу людей на виборчі дільниці. До мінімуму було зведено можливість фальсифікацій через низький відсоток тих, хто голосував удома. «Якщо в попередні роки кількість таких людей сягала 10—15%, коли адмінресурс «ходив» по домівках і сприяв фальсифікаціям, то нині це 1,5%», — розповів представник КВУ.
Своїм враженням від виборчого процесу в Україні з кореспондентом «УК» поділився кореспондент «Уолл Стріт Джорнел» Алан Каллісон. На його думку, українцям не так важливо, хто переможе на президентських перегонах, як те, щоби вони пройшли в один тур — люди із завершенням виборів пов’язують стабілізацію на сході країни.
Донеччина. Частина ОВК працювала в підпіллі
Павло КУЩ,
«Урядовий кур’єр»
Активісти так званої Донецької народної республіки, визнавши вибори Президента України на території краю незаконними, зробили все для того, щоб їх зірвати. Залякування і навіть викрадення голів та членів виборчих комісій, загарбання оргтехніки та відповідних документів, інертність місцевих органів влади і правоохоронців таки далися взнаки: наприклад, у неділю вранці у Донецьку на території п’яти виборчих округів не відкрилася жодна (!) дільниця. У деяких містах і районах певна частина ОВК змушена була працювати фактично в підпіллі, представники комісій, уникаючи обіцяних розправ, переховувалися, а деякі, побоюючись за безпеку, складали із себе повноваження. Так було в Донецьку, Горлівці, Макіївці, Торезі, Докучаєвську, Мар’їнці.
Усього ж, на території Донеччини на 9 ранку запрацювали тільки 308 дільниць із 2430. Зате стовідсотково вони згодом відкрилися в Олександрівському, Володарському та Першотравневому районах. Так само отримали змогу проголосувати жителі Амвросіївського, Волноваського та Тельманівського районів, Димитрового, Добропілля, Маріуполя. А жителі приморського міста про всяк випадок практикували таке: оскільки ходити поодинці на дільниці не наважувалися, тому йшли туди, зібравшись гуртом по 10—20 осіб. Тут за місцем прописки проголосував і голова Донецької облдержадміністрації Сергій Тарута, на переконання якого, вибори на території регіону, попри тиск сепаратистів, таки відбулися. «На жаль, частина виборців не змогла скористатися своїм правом на волевиявлення, — констатував він. –— Ми не можемо ризикувати життям і здоров’ям наших громадян в умовах, коли вибори зривають озброєні до зубів бойовики. І ті, хто це робить, — окупанти і варвари».
Надвечір спостерігачі від Донецької організації Комітету виборців України оприлюднили таку інформацію. З орієнтовної загальної кількості виборців в області — 3,3 мільйона осіб — змогли проголосувати всього 599 тисяч, тобто 18,2 відсотка. Решту — 2,7 мільйона донеччан — вперше за роки незалежності України позбавили цього права.
За першими даними обробки донецьких протоколів, лідер перегонів — Петро Порошенко, який вже пообіцяв свій перший робочий візит як Президента України здійснити саме на Донбас.
Одещина. Рушійна сила — мир
Іван ШЕВЧУК,
«Урядовий кур’єр»
Президентські вибори, а водночас із ними і вибори міського голови пройшли в Одесі доволі спокійно, принаймні анонсованих напередодні провокацій і терактів не було. «Якби не вибори керівника міста, — каже голова Одеської обласної організації Комітету виборців України Анатолій Бойко, — то нам зараз не було б про що говорити». За підрахунками активіста, приблизно 70—80% усіх зафіксованих порушень припадали саме на голосування за міського голову.
В Одесі стало можливим навіть те, що не можливе в принципі. Списки виборців за міського голову виявилися більшими за списки тих, хто голосує за Президента. За логікою, можливий тільки протилежний варіант, бо крім городян, у місті можуть голосувати за Президента й громадяни України з інших міст.
Очільник Одеської облорганізації КВУ каже, що є підстави говорити про «системні ціле?спрямовані махінації», проте не зміг висловити припущення, хто і на чию користь ці махінації робив. Каже, що на здогад наштовхує одна цікава обставина: чималу кількість порушень фіксували у Приморському, Малиновському та Київському районах міста.
А найгучніший ексцес голосування трапився у Суворовському районі. Маємо на увазі знайдені біля виборчої дільниці 4 сумки з 15 тисячами бюлетенів, заповненими на користь Геннадія Труханова. Слідча група з’ясувала, що вилучені папери — «ксерокопії справжніх бюлетенів без жодних ознак захисних знаків». Інакше кажучи, йдеться про нескладну у виготовленні й помітну неозброєним оком фальшивку. Хто і навіщо закинув її, поки що не з’ясовано.
Відразу по тому, як зачинилися виборчі дільниці, було оприлюднено результати екзит-полів, зокрема і на виборах Одеського міського голови. За даними дослідження, проведеного на замовлення «Савік Шустер Студії», за двічі колишнього міського голову Едуарда Гурвіца віддали голоси 42% одеситів, за Геннадія Труханова — 36%. Тим часом кілька громадських організацій, що їх штаб Гурвіца одразу охрестив «кишеньковими організаціями Труханова», оприлюднили «дзеркальні» результати — майже ті самі цифри, але на користь Геннадія Труханова. Тож певна інтрига на цих перегонах ще зберігається. Проте вже зараз можна припустити невеликий розрив між переможцем і найближчим переслідувачем, а також наступні спроби оскаржити результати виборів.
Що ж до порушень на президентських перегонах, то впадали в око білборди — вже без прізвищ кандидатів, але з легко впізнаваними їхніми лозунгами. Згідно з буквою закону, тут наче й порушення немає, а совість із роллю найкращого контролера не справляється.
Явка виборців в Одеській області становила 46% — нижчі показники зафіксовано лише на охопленому смутою сході. При цьому Анатолій Бойко вважає, що головну «рушійну силу» для участі у виборах в Одесі давали не просякнуті маніпуляціями та чорним піаром місцеві вибори, а все ж саме президентські перегони з їхньою риторикою, що стосувалася миру та єдності країни.
Харківщина. Панувала злагода
Світлана ГАЛАУР,
«Урядовий кур’єр»
Усупереч загрозам, які стояли перед виборами Президента України, жителі області прийшли на дільниці. Їхня явка у день позачергових виборів, за попередніми підрахунками, становила 47,7%.
Дільниці, яких в області налічувалося 1689, працювали у звичному режимі. Як розповіла голова дільничної виборчої комісії №231 Тетяна Каменєва, ознакою цих виборів стала помітна активність молоді, яка масово приходила голосувати. Раніше ж на її виборчій дільниці було більше пенсіонерів. А загалом, за оцінкою голови комісії, цьогоріч, порівняно з попередніми виборами, коли Президентом обирався Віктор Янукович, волевиявлення харків’ян відбувалося у повному мирі та злагоді, без адмінресурсу.
Те, що вибори в області пройшли в десятки разів спокійніше, ніж у 2014 році, підтвердив журналістам під час спільної прес-конференції, яку дали по завершенні позачергових президентських виборів керівники області та силових відомств, очільник місцевого СБУ Олександр Пивовар. За його словами, цього разу був мінімум заяв громадян про порушення. А повідомлення про погрози терактів надходили лише двічі.
Незначну кількість подій, що мали стосунок до виборчого процесу або викликали інтерес у зв’язку з напруженістю суспільно-політичної ситуації, зафіксували у день виборів і працівники міліції (всього 11 фактів). Про це поінформував начальник Головного управління МВС України в Харківській області Анатолій Дмитрієв. Однак усі ці події не вплинули на виборчий процес.
Голова ж Харківської облдержадміністрації Ігор Балута ось так підсумував процес виборів у регіоні: «Харківська область гідно впоралася з поставленим завданням щодо проведення позачергових виборів Президента України».
Поділилися своїми враженнями і зауваженнями про перебіг голосування на Харківщині і спостерігачі. За їхніми висловлюваннями, нинішні позачергові вибори Президента України були найбільш прозорими й демократичними. Зокрема, спостерігач від Національного демократичного інституту (США) Кетрін Фокс зазначила, що ці вибори відрізняються від інших, тому що вони проходили на тлі дуже значних подій у суспільстві. На запитання, чи помітила вона якісь порушення, відповіла: «Ні, все проходило дуже спокійно і чемно, на належному рівні».
