chrome firefox opera safari iexplorer

На Черкащині встановили скульптуру молодого Шевченка-художника

29 травня 2014 о 16:46

У селищі міського типу Вільшана Городищенського району в рамках проведення на Черкащині Шевченківських днів, приурочених до 153-ї річниці з дня перепоховання праху Кобзаря у Каневі на Чернечій горі, встановлено скульптуру молодого Шевченка. Вона тут з’явилася не випадково. Адже саме у Вільшану в 1828 році малий Тарас, який так хотів навчитися малювати, прийшов до управителя маєтком поміщика Енгельгардта по дозвіл навчатися у маляра.

Як пише Україна молода, встановлений монумент унікальний тим, що він єдиний такий в області, де поет зображений молодим, сповненим натхнення і з пензлем та палітрою в руках. А ще він «одягнутий» у милу серцю українця вишиванку та в накидку — пальто, — точно таку ж, яку свого часу подарував йому його вчитель — художник Карл Брюллов.

«Вільшана заслужила на цей пам’ятник, адже це село стало початком славного шляху Тараса Шевченка у великий світ, який привів його до всенародного визнання. Саме звідси відкрилася йому дорога у Санкт-Петербург», — сказав на відкритті голова Черкаської облдержадміністрації Юрій Ткаченко.

«Сьогодні в України нелегкі часи, але дух, зрушений Шевченком у кожному з нас, якраз і є для «злих людей» непередбачуваним, несподіваним. Вони не чекали від українців такого сплеску, натхнення, емоцій до боротьби», — наголосила й голова Черкаської обласної ради Валентина Коваленко.

П’ятиметровий монумент освятили митрополит Черкаський і Канівський Софроній, митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан, єпископ Черкаський і Кіровоградський Іларіон.

Композиція пам’ятника молодому Тарасу виконана авторською групою в складі голови Національної спілки художників України Володимира Чепелика, скульпторів Івана Мельничука, Василя Білея та архітекторів Василя Дмитренка й Сергія Фурсенка.

2 липня

Інші дати
Ольга Олійник
1925 – український радянський математик. Перша радянська жінка, котра у 29 років стала доктором фізико-математичних наук.
Розгорнути
Володимир Правдич-Немінський 
1879 – український фізіолог, електрофізіолог, нейрохімік. Уперше зареєстрував електричну активність головного мозку тварини та класифікував записані хвилі (нині це називають електроенцефалограмою).
Розгорнути
Народився Володимир Александров
(1825, с. Бугаївка, Харківська область – 1894) – український письменник, музикант, фольклорист, краєзнавець, доктор медицини. Автор оперети «За Немань іду», збірок поезій та перекладів, зібрав та опублікував «Народний пісенник з найкращих українських пісень».  
Ти несись, мій спів, з мольбою, В небо відлітай. І на тихую розмову Вийди, мила в гай. А в гаю гримить, стихає Пісня солов'я, Тож він милу викликає, Молить, як і я. (Володимир Александров)
Розгорнути
Народився Михайло Спіров
(1892, Росія – 1973) – український вчений-анатом, лімфолог. Праці (понад 60) присвячені дослідженню лімфатичної системи, вивченню будови центральної нервової системи, питанням тератології, методиці викладання анатомії та її історії.
Розгорнути