chrome firefox opera safari iexplorer

На Черкащині встановили скульптуру молодого Шевченка-художника

29 травня 2014 о 16:46

У селищі міського типу Вільшана Городищенського району в рамках проведення на Черкащині Шевченківських днів, приурочених до 153-ї річниці з дня перепоховання праху Кобзаря у Каневі на Чернечій горі, встановлено скульптуру молодого Шевченка. Вона тут з’явилася не випадково. Адже саме у Вільшану в 1828 році малий Тарас, який так хотів навчитися малювати, прийшов до управителя маєтком поміщика Енгельгардта по дозвіл навчатися у маляра.

Як пише Україна молода, встановлений монумент унікальний тим, що він єдиний такий в області, де поет зображений молодим, сповненим натхнення і з пензлем та палітрою в руках. А ще він «одягнутий» у милу серцю українця вишиванку та в накидку — пальто, — точно таку ж, яку свого часу подарував йому його вчитель — художник Карл Брюллов.

«Вільшана заслужила на цей пам’ятник, адже це село стало початком славного шляху Тараса Шевченка у великий світ, який привів його до всенародного визнання. Саме звідси відкрилася йому дорога у Санкт-Петербург», — сказав на відкритті голова Черкаської облдержадміністрації Юрій Ткаченко.

«Сьогодні в України нелегкі часи, але дух, зрушений Шевченком у кожному з нас, якраз і є для «злих людей» непередбачуваним, несподіваним. Вони не чекали від українців такого сплеску, натхнення, емоцій до боротьби», — наголосила й голова Черкаської обласної ради Валентина Коваленко.

П’ятиметровий монумент освятили митрополит Черкаський і Канівський Софроній, митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан, єпископ Черкаський і Кіровоградський Іларіон.

Композиція пам’ятника молодому Тарасу виконана авторською групою в складі голови Національної спілки художників України Володимира Чепелика, скульпторів Івана Мельничука, Василя Білея та архітекторів Василя Дмитренка й Сергія Фурсенка.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути