chrome firefox opera safari iexplorer

У Чорнобильській зоні збудують могильник для ядерного палива

16 травня 2014 о 12:30

У Чорнобильській зоні збудують сховище для відпрацьованого ядерного палива з українських атомних електростанцій.

Про це розповів представник Міністерства енергетики під час години запитань до уряду у Верховній Раді.  

Депутат Катерина Ващук спитала, чи правдиві чутки, що 25 квітня Кабмін прийняв постанову виділення 45 гектарів землі у Чорнобильській зоні для будівництва могильника ядерних відходів українських і країн Євросоюзу. Вона назвала це «міною сповільненої дії під життя і здоров’я нинішнього і майбутнього поколінь».

Представник Міненерго відповів, що 23 квітня уряд прийняв розпорядження щодо надання дозволу державній компанії «Енергоатом» на розробку проекту землеустрою щодо відведення відповідної земельної ділянки у Чорнобильській зоні для реалізації проекту спорудження централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива.

«Це сховище необхідно для зберігання відпрацьованого ядерного палива з атомних електростанцій України, яке зараз вивозиться до Російської Федерації. Вивозиться до Російської Федерації тимчасово, і через деякий термін, згідно з договорами, воно має бути повернене в Україну», — сказав він.

«Тобто якщо не збудувати це сховище, то можлива екологічна катастрофа. Це сховище будується відповідно до закону, прийнятого раніше, і воно є необхідним для забезпечення безпечної експлуатації атомних електростанцій», — наголосив представник відомства.

За його словами, всі екологічні вимоги, норми і процедури, згідно з законодавством України, з залученням новітніх технологій, забезпечуються в повній мірі.

Спікер Олександр Турчинов наголосив, що відповідно до українського законодавства на територію України не можуть бути ввезені інших країн відходи, тому це уряд робить лише для українських підприємств.

«Виключно для українських атомних електростанцій», — підтвердив представник Міненерго.

2 жовтня

Інші дати
2 жовтня відзначають:
  • Міжнародний день соціального педагога.
  • Міжнародний день ненасильства.
Розгорнути
Богдан Стельмах 
1943 – український поет. Його вірші «Перший сніг», «Пшеничне перевесло», «Колиска вітру», «Запроси мене у сни», «Тільки раз цвіте любов» з музикою Івасюка й Білозіра стали загальнонаціональними шлягерами у виконанні гуртів Ватра, Океан Ельзи та Плач Єремії, виконавців Руслани й Олександра Пономарьова, Софії Ротару і Василя Зінкевича.
Розгорнути
Михайло Жук
1883 – український живописець, майстер станкової грамоти та кераміки. Автор робіт «Дівчина в кріслі», «Гуцул», «Портрет батька», хрестоматійних портретів М. Вороного, Г Нарбута, О. Мурашка.
Розгорнути
Михайло Іванов
1871 – український учений-тваринник, педагог, засновник експериментальних зоотехнічних станцій у заповіднику Асканія-Нова.
Розгорнути
Народився Йосип Бокшай
(1891, с. Кобилецька Поляна Закарпатської області. - 1975) - український живописець, майстер пейзажу. Спільно з А. Ерделі вперше на Закарпатті організував художню школу. Автор картин "Озеро в горах", "Синевир", "Полонина Рівна", "Зустріч на полонині"
Розгорнути
Народився Денис Січинський
(1865 - 1909) – композитор і хоровий диригент, перший професор музики у Галичині, музично-громадський діяч, педагог.
Розгорнути
Народився Іван Багряний
(1907 – 1963), український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч. Автор романів «Сад Гетсиманський», «Тигролови», поеми «Гуляй-Поле». Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (посмертно).
«Перейшов усі світи я — Є прекрасних мов багато, Але п е р ш о ю, як Мати, Серед мов одна лиш ти є. Ти велична і проста. Ти стара і вічно нова. Ти могутня, р і д н а м о в о ! Мово — пісня колискова. Мова — м а т е р і у с т а.» («Рідна Мова», 1937)
Розгорнути