chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві шикуються черги для зміни виборчої адреси

16 травня 2014 о 11:45

Ближче до президентських виборів у київських відділах ведення реєстру виборців вишикувались довжелезні черги з охочих змінити адресу голосування.

Охочих проголосувати не за місцем офіційної реєстрації, а за місцем фактичного проживання та роботи у Києві з кожним днем стає все більше.

Офіційно в столиці живе до трьох мільйонів людей, проте скільки мешкає та працює без реєстрації, сказати ніхто не може.

Закон дозволяє тимчасово змінити свою виборчу адресу, але для цього треба зайти до відділу ведення реєстру та написати відповідну заяву до 19 травня.

Чим ближче останній день подачі такої заяви, тим більші натовпи охочих збираються в десяти відділах реєстру, які є у Києві.

Черги у Києві

У столиці склалась складна ситуація зі зміною виборчої адреси. Останні кілька днів в органах ведення реєстру спостерігаються черги й люди вимушені стояти по дві години, аби подати відповідні заяви.

Кореспондент BBC Україна тричі намагався здати документи до Подільського органу ведення реєстру, проте безуспішно.

«Ажіотаж почався цього тижня, минулого тут була черга в п’ять-шість людей, а зараз охочих стало в десятки разів більше», — розповів BBC Україна охоронець райадміністрації, який за сумісництвом консультує охочих голосувати.

Аби не стояти в черзі кілька годин, він порадив зайти сюди в п’ятницю о 8.30 ранку, коли людей може бути менше. Чиновники починають роботу о 9 годині ранку, а закінчують о шостій. Вони також працюють з 10 до 15 години в суботу та неділю.

Зранку п’ятниці о 8.30 біля приймальної у черзі вже чекають близько тридцяти людей. До моменту початку роботи їх ще більше. Постійно підходять нові охочі.

Тут можна зустріти кого завгодно: працівники банків, підприємці, студенти, офісні працівники. При цьому регіональне представництво також різноманітне – Шостка, Львів, Тернопіль, Запоріжжя.

«Не зручно стояти дві години в черзі, але після всього, що сталося на Майдані, не проголосувати просто не можна, а їхати у Шостку я 25 травня не можу», — розповів Андрій із Шостки, який стояв у черзі, щоб здати документи.

Джерело: BBC Україна
Розділи: Суспільство

15 травня

Інші дати
Микола Країнський
1869 –  український психіатр і психолог. Відомий працями з патології епілепсії. Першим висунув гіпотезу про захисний характер епілептичного припадку, під час якого в організмі руйнуються накопичені отруйні речовини.
Розгорнути
Микола Соловцов (Федоров)
1857 –  театральний діяч, драматичний актор, режисер; фундатор першого стаціонарного театру у Києві (1891 р., тепер Національний академічний театр руської драми імені Лесі Українки).
Розгорнути
Народився Віктор Васнецов
(1848, с. Лоп'ял, Росія - 1926) - російський живописець. Один із авторів розписів у Володимирському соборі в Києві
Розгорнути
Народився Панас Саксаганський (Тобілевич)
(1859, с. Кам»яно-Костувате, Миколаївська область – 1940), український актор, режисер, драматург і педагог школи М.Кропивницького, корифей українського побутового театру.
«Сцена…— мій кумир, театр — священний храм для мене!» (Панас Саксаганський)
Розгорнути
Народився Михайло Булгаков
(1891, м. Київ - 1940) – письменник, драматург і театральний режисер. Автор романів «Біла гвардія», «Майстер і Маргарита», «Собаче серце».
«Ах, які зірки в Україні. От майже сім років живу в Москві, а все ж таки тягне мене на батьківщину. Серце щемить, хочеться іноді болісно в поїзд… і туди. Знову побачити яри, занесені снігом, Дніпро… Немає красивішого міста на світі, ніж Київ». (Михайло Булгаков)
Розгорнути
Народився Павло Скоропадський
(1873, м. Вісбаден, Німеччина - 1945) - український громадський, політичний і військовий діяч, гетьман Української Держави у 1918 році.
Розгорнути
Народився Ілля Мечников
(1845, с.Мечнікове Харківська область - 1916) - український науковець, один з основоположників еволюційної ембріології, порівняльної патології, імунології і мікробіології. Лауреат Нобелівської премії з медицини та фізіології 1908 року «За вивчення імунної системи».
Розгорнути

Новини Дивитися всі