chrome firefox opera safari iexplorer

Помер голова Спілки письменників Віктор Баранов

30 липня 2014 о 14:04

Сьогодні вранці після тривалої важкої хвороби відійшов у вічність український письменник, перекладач, голова Національної спілки письменників України Віктор Баранов.

Віктор Федорович Баранов народився 14 жовтня 1950 р. у с. Кривушах Кременчуцького району на Полтавщині. У 1974 році закінчив філологічний факультет Київського університету ім. Т. Шевченка. Працював на видавничій роботі.

З 1983 року він працював секретарем Національної Спілки письменників України, а 19 листопада 2011 р. його було обрано головою НСПУ. Віктор Баранов також був головним редактором літературного журналу «Київ» та віце-президентом Товариства «Україна-Румунія». Лауреат мистецької премії «Київ» у галузі художньої літератури ім. Євгена Плужника, премії ім. О. Гірника, Міжнародних літературних премій «Тріумф» та «Сад божественних пісень» ім. Г. Сковороди (2007), літературно-мистецької премії ім. М. Коцюбинського.

Автор багатьох поетичних збірок (зокрема «Народження полум’я» (1978); «У середу рано» (1981); «Жоржини в маминім саду»; «Поворожи на вранішній зорі»; «Хата синьоока» (Міжнародна літературна премія імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень», 2007), прозових творів «Переступаючи поріг» (1985), «Смуга біла, смуга чорна»; збірки гумористичних творів і літературних пародій «Вічний двигун» (1980); сатиричного роману «Презент»; романів «Притула», «Смерть по-білому» (Міжнародна літературна премія імені Миколи Гоголя, 2007); «Не вір, не бійся, не проси»; численних перекладів, літературно-критичних, публіцистичних та мистецтвознавчих публікацій.

Висловлюємо щирі співчуття родині і близьким Віктора Федоровича.

Джерело: ЛітАкцент
Розділи: Видатні постаті

19 квітня

Інші дати
Мар’ян Крушельницький
1897 – український актор, режисер. Один із фундаторів українського театру.
Розгорнути
Народився Марко Бараболя (Рознійчук Іван Федорович)
(1910, с.Ділове Закарпатська область - 1945) - український письменник-сатирик, «королем закарпатського гумору» називали його сучасники.
«Не сумуйте, полонини ! Засихайте, сльози! Зацвітайте, черемшини! Смійтесь, верболози» (Марко Бараболя)
Розгорнути