chrome firefox opera safari iexplorer

Біометричний паспорт відтепер і в Україні

12 вересня 2014 о 10:20

Якщо Україна не хоче залишитися осторонь технічного прогресу у сфері паспортного контролю, нам необхідно видавати біометричні закордонні паспорти вже з наступного року
Олександр Погорецький

Ну й, звичайно, впровадження біометричного паспорта особливо актуальне, з огляду на наше прагнення безвізового режиму з Євросоюзом.
Рішення про затвердження форми такого паспорта підписав прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. Прем’єр обіцяє, що біометрика коштуватиме українцям удвічі дешевше, ніж звичайний закордонний паспорт. Біометричний паспорт зовні мало чим відрізняється від звичайного закордонного паспорта. Це така сама синя книжечка, тільки друга сторінка — пластикова. Чип зі всіма даними буде вшито в задню обкладинку документа. Там також передбачено відцифроване фото обличчя та відбитки пальців. 

Спеціальні сканери зчитують пропорції обличчя власника біометричного закордонного паспорта, визначають відстані між очима, носом, губами й автоматично порівнюють їх з двомірним зображенням. Інформація з паспорта в електронну систему контролю переноситься миттєво, на відміну від інформації з паперового носія. Запов­нювати анкети не буде потреби. Для власників біометричних закордонних паспортів встановлюють спеціальні коридори, в яких черга рухається дуже швидко.

Отримання біомет­ричного паспорта не є обов’язком громадянина, він може залишити старий паспорт. Але виїзд за старим документом залишить процедуру отримання віз. Тобто безвізовий режим торкнеться лише власників біометричних паспортів. Запровадження біометричних паспортів — вимога європейської сторони для України у рамках виконання дій з лібералізації візового режиму.

Важливий момент: біометричний паспорт можуть отримати тільки громадяни України. Якщо українець зареєстрований громадянином іншої держави й отримав відповідний документ, він не зможе оформити біометричний паспорт і претендувати на безвізову подорож Європою. Це, наприклад, стосується тих, хто прийняв громадянство РФ та отримав російські паспорти в Криму.

Для переходу на біометричні паспорти потрібно створити відповідну інфраструктуру й забезпечити умови для фотографування, зчитування відбитків пальців, внесення даних в електронний реєстр. В Україні є майже 700 територіальних підрозділів міграційної служби, які впроваджуватимуть біометричні документи. Щоб відповісти на запитання, яка буде вартість бланків біометричних документів, необхідно, щоб уряд затвердив технічні описи таких документів та закупив бланки, відповідно до чинного законодавства. Відразу після завершення зазначених заходів, буде оприлюднено інформацію про всі платежі, які необхідно буде сплатити, оформляючи документ. Біометричні паспорти для виїзду за кордон запроваджують з 1 січня 2015 року.

Порівняння зовнішності власника паспорта й біометричних даних, які є в паспорті (фотографія обличчя, відбитки пальців тощо) виконує автоматика. Такий підхід знижує вірогідність суб’єктивної помилки контролера, зменшує час ідентифікації і прискорює процес прикордонного контролю. 

Причиною для введення біометричних документів, стали події 11 вересня 2001 року у США. Ідея появи подібних документів теж з’явилася в Америці. 2002 року представники 188 країн світу підписали Новоорлеанську угоду, якою визнано біометрію обличчя основною технологією ідентифікації для паспортів і в’їзних віз. Після цієї угоди уряд США заявив, що документи, які використовують для безвізового в’їзду, повинні бути біометричними.

Поки в Україні лише планують оформлення біометричних паспортів, в аеропортах США, Великобританії, Німеччини, Японії та інших країн такі паспорти вже давно зчитують. 90 із 193-х країн-членів ООН видають своїм громадянам біомет­ричні паспорти. Але варто визнати, що і в самому ЄС процес впровадження біометричних паспортів дещо затягнувся. Хоча формально їх почали видавати в Європі тоді ж, коли і у США, 2006 року. До того ж, починаючи тільки з 2009 року, в більшості країн ЄС у паспортах обов’язково повинні бути відбитки пальців, а не тільки двомірна фотографія обличчя. Для деяких країн біометричний паспорт не є розкішшю, тоді як іншим закупити відповідне обладнання і виготовити паспорти виявилося доволі обтяжливо. Зокрема, в Австрії біометричний паспорт коштує 70 євро, і це для австрійців з їхніми доходами прийнятно, тоді як в Румунії паспорт коштує не набагато дешевше — 65 євро, а це — за румунських зарплат — вже серйозні гроші. Вартість оформлення біометричних паспортів сильно коливається: у Литві вона становить 29 євро, у Франції — 89, у Болгарії — 20, у Греції — 84 євро. У наших сусідів — поляків — біометрія і видача паспорта коштує 35 євро.

Заміна паперового закордонного паспорта на новий біометричний — за бажанням. Термін оформлення — протягом 30-ти днів. Видані раніше закордонні паспорти можна буде використовувати до закінчення терміну їх дії.

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути