chrome firefox opera safari iexplorer

Цьогорічний «Золотий Лев» пройде без карнавальної ходи

23 вересня 2014 о 13:31

У суботу, 27 вересня, у Львові розпочинається Міжнародний театральний фестиваль «Золотий лев».

Зважаючи на події в Україні він пройде під гаслом «Схід та Захід разом». У заході візьмуть участь театри зі Львова, Києва, Луганська, Донецька, а також з Німеччини, Польщі і Білорусі.

Про це сьогодні, 23 вересня, під час прес-конференції повідомив директор фестивалю Ярослав Федоришин, повідомляє ZIK.

Цьогоріч фестиваль святкує своє 25-річчя, однак він буде не таким грандіозним. Зокрема, не буде традиційної карнавальної ходи.

«Фішкою нашого фестивалю завжди був карнавал. Ми не можемо його проводити через події в Україні. Тому відкриття буде скромним й одночасно досить величним», – зазначив Ярослав Федоришин.

Відкриється «Золотий лев» у суботу, 27 вересня, о 20.00 на площі перед Львівським національним академічним театром опери та балету ім. С. Крушельницької виставою «Сни за Кобзарем» театру «Воскресіння».

«Це вистава, яку готували до 200-річчя Шевченка. Прем’єра спектаклю відбулась 10 травня. Його вже побачили у Вінниці, Кракові, Бресті. Вистава актуальна сьогодні, бо Шевченко – геній, пророк, усе, що він писав 200 років актуальне й зараз», – розповів Ярослав Федоришин.

На фестивалі свої вистави представлять і Національний академічний український драматичний театр ім. М. Заньковецької, і Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса, і Львівський драматичний театр ім. Лесі Українки, і Перший український театр для дітей та юнацтва.

Крім того, будуть і гості з Києва, Луганська та Донецька.

«Золотий лев» відвідає і польський художник, сценограф, режисер Лешек Мондзік.

«Це геній польської театральної культури, де у виставі важливі не слова, а натура, атмосфера, тіло, музика. З цього з’являється дивний світ, в який ми потрапляємо, про який підсвідомо думаємо», – розповів Ярослав Федоришин і додав, 1 жовтня о 14.00 у театрі «Воскресіння» відбудеться зустріч із польським режисером.

Вперше у Львові Німеччину на фестивалі представлятиме театр «МЕТА» з виставою Musicophilia. З Білорусі приїде молодий колектив «Ч».

«З Білорусі хотіли приїхати багато театрів. Однак ми обрали театр «Ч». Це збірний молодий колектив, де половина литовців, половина білорусів. Він привезе виставу «Дзяди» А. Міцкевича», – розповів Ярослав Федоришин.

Програму фестивалю дивіться тут. 

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути

Новини Дивитися всі